Порівняння ікони та портрета Ікона — живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Ісуса Христа, Богородиці, святих і подій Святого Письма , тобто Біблії .
Портрет — мальоване, скульптурне або фотографічне зображення людини або групи людей, а також відповідний жанр образотворчого мистецтва. Багато портретів створено і в гравюрі.
Відмінності : 1) на іконах зображувалися святі , а на портретах люди , які не були святими ;
2) картина завжди підписувалися автором , а ікони , як зазвичай , — ні ;
3) для ікони іконописці використовували максимально яскраві кольори , а митці для портрета — будь-які кольори , яким вони надавали перевагу , і , які найбільш підходили для портрету .
Отже , Ікона — це реальність світу духовного, вона боговдохновенного і символічна, для неї характерна умовність зображення.
Картина — це реальність світу матеріального, вона має свого автора, її зображення відповідає уявленням людини про реальні предмети.
Дело в том, что к началу 60 г. прежнее управление на местах показало свою несостоятельность. Деятельность чиновников, которые руководили губерниями и уездами из столицы, отстраненность населения от принятия любых решений, довели практически все сферы (хозяйственная деятельность, здравоохранение, просвещение и т.д.) до крайнего расстройства. Теперь же после отмены крепостного права появилась возможность привлечь к решению местных проблем все слои населения.
Создание органов местного самоуправления – земств, стало одной из важнейших реформ Александра 2.
Этот императорский указ назывался «Положение о губернских и уездных земских учреждениях от 1 января 1864 г.
Характеристика земской реформы:
1) Правом голоса пользовались только мужчины
2) Избиратели делились на три курии: земледельцы, городские избиратели, выборные от сельских крестьянских обществ
3) Земские органы делились на распорядительные и исполнительные
4) За законностью действий земств следил губернатор
5) Материальной основой деятельности земств – специальный налог на недвижимое имущество
Земская реформа имела и свои недостатки, а именно: круг вопросов, решаемых земствами был весьма ограничен, поскольку выборы строились по сословному принципу и преимущество было на стороне дворян.
Ікона — живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Ісуса Христа, Богородиці, святих і подій Святого Письма , тобто Біблії .
Портрет — мальоване, скульптурне або фотографічне зображення людини або групи людей, а також відповідний жанр образотворчого мистецтва. Багато портретів створено і в гравюрі.
Відмінності :
1) на іконах зображувалися святі , а на портретах люди , які не були святими ;
2) картина завжди підписувалися автором , а ікони , як зазвичай , — ні ;
3) для ікони іконописці використовували максимально яскраві кольори , а митці для портрета — будь-які кольори , яким вони надавали перевагу , і , які найбільш підходили для портрету .
Отже , Ікона — це реальність світу духовного, вона боговдохновенного і символічна, для неї характерна умовність зображення.
Картина — це реальність світу матеріального, вона має свого автора, її зображення відповідає уявленням людини про реальні предмети.
Дело в том, что к началу 60 г. прежнее управление на местах показало свою несостоятельность. Деятельность чиновников, которые руководили губерниями и уездами из столицы, отстраненность населения от принятия любых решений, довели практически все сферы (хозяйственная деятельность, здравоохранение, просвещение и т.д.) до крайнего расстройства. Теперь же после отмены крепостного права появилась возможность привлечь к решению местных проблем все слои населения.
Создание органов местного самоуправления – земств, стало одной из важнейших реформ Александра 2.
Этот императорский указ назывался «Положение о губернских и уездных земских учреждениях от 1 января 1864 г.
Характеристика земской реформы:
1) Правом голоса пользовались только мужчины
2) Избиратели делились на три курии: земледельцы, городские избиратели, выборные от сельских крестьянских обществ
3) Земские органы делились на распорядительные и исполнительные
4) За законностью действий земств следил губернатор
5) Материальной основой деятельности земств – специальный налог на недвижимое имущество
Земская реформа имела и свои недостатки, а именно: круг вопросов, решаемых земствами был весьма ограничен, поскольку выборы строились по сословному принципу и преимущество было на стороне дворян.