Эту войну можно подразделить на несколько этапов:Чешский период охватывает 1618-1623 гг. Он начинается с восстания в Чехии против Габсбургов. Иезуиты и ряд высших лиц католической церкви в Чехии были изгнаны из страны. Чехия вышла вторично из-под власти Габсбургов. Когда в 1619 г. Фердинанд 2 сменил на престоле Матвея, чешский сейм в противовес ему выбрал королем Чехии Фридриха Пфальцского, руководителя Евангелической унии. Фердинанд был низложен незадолго перед коронованием. В начале восстание развивалось успешно, но в 1621 г. в Пфальц вторглись испанские войска императору, которые жестоко подавили восстание. Фридрих бежал из Чехии, а потом и из Германии. Продолжалась война в Германии, но в 1624 г. окончательная победа католиков казалась неизбежной.Второй, датский период войны составляют 1624-1629 гг. Против войск императора и Католической лиги выступили северо-немецкие князья и датский король, опиравшийся на Швеции, Голландии, Англии и Франции. Датский период закончился занятием Северной Германии войсками императора и Католической лиги, выходом из войны Трансильвании и Дании.На 1630-1634 гг. приходится третий, шведский период войны. В течение этих лет шведские войска вместе с примкнувшими к ним протестантскими князьями и при поддержки Франции заняли большую часть Германии, но все же получили поражение от объединенных сил императора и Католической лиги.На 1635-1648 гг. приходится последний период войны, франко-шведский. В открытую борьбу против Габсбургов вступает Франция. Война принимает затяжной характер и длится до полного истощения участников. Франция выступила против Германии и Испании, имея на своей стороне многочисленных союзников. На ее стороне были Голландия, Савойя, Венеция, Венгрия(Трансильвания). Польша заявила о своем нейтралитете, дружественном Франции. Военные действия велись не только на территории Германии, но также и Испании, Испанских Нидерландах, в Италии, на обоих берегах Рейна. Союзники сначала не имели успеха. Состав коалиции был недостаточно прочен. Действия союзников были мало согласованы. Лишь в начале 40-х гг. перевес сил явно определился на стороне Франции и Швеции. В 1646 гг. французско-шведская армия вторглась в Баварию. Для венского двора становилось все более ясно, что война проиграна. Императорское правительство Фердинанда 3 было вынуждено пойти на мирные переговоры.
ответ:Колективіза́ція сільського господарства в СРСР — створення великих колективних господарств на основі селянських дворів. Передбачалося, що результатом колективізації стане ріст виробництва сільськогосподарської продукції на 150 %. Колективізація мала охопити майже всі селянські господарства, ліквідувавши «шкідливий буржуазний вплив» приватної власності.
Фактичною метою було перетворення всієї робочої сили села, а також міста, на робітників державних підприємств. Це давало змогу встановити повний економічний контроль влади над громадянами, поширити її політичне панування на економічно самостійне до цього селянство, тобто на практиці реалізувати ідею диктатури влади над усією країною, де селяни складали більш ніж 85 % населення. Було відомо, що реалізація плану зустріне певний опір, особливо з боку селян, яких мали позбавити землі, проте партійне керівництво приймало його як належне, мовляв «не розбивши яєць, не підсмажиш яєшні».
Найрадикальніше колективізація відбувалася у сільській місцевості, де вона була війною режиму проти селянства. Історики називають колективізацію однією з причин Голодомору 1932—1933 років в Україні.
Більшовики доводили, що рано чи пізно колективне сільське господарство має замінити дрібні селянські господарства. Однак, переконати селян погодитися з таким поглядом буде не й довго, особливо після тих вчинків, що їх за НЕПу отримали селяни. Реакція селян на створення в 1920-х роках колгоспів та радгоспів була малообнадійливою — до них вступило лише 3 % усіх сільськогосподарських робітників СРСР. Тому, опрацьовуючи перший п'ятирічний план, більшовики розраховували, що вони зможуть колективізувати не більше 20 % селянських дворів (для України це завдання виражалося в 30 %). Зосередивши увагу на індустріалізації, радянське керівництво, вочевидь, вирішило не брати на себе величезний тягар, пов'язаний із докорінним перетворенням сільського господарства.
ответ:Колективіза́ція сільського господарства в СРСР — створення великих колективних господарств на основі селянських дворів. Передбачалося, що результатом колективізації стане ріст виробництва сільськогосподарської продукції на 150 %. Колективізація мала охопити майже всі селянські господарства, ліквідувавши «шкідливий буржуазний вплив» приватної власності.
Фактичною метою було перетворення всієї робочої сили села, а також міста, на робітників державних підприємств. Це давало змогу встановити повний економічний контроль влади над громадянами, поширити її політичне панування на економічно самостійне до цього селянство, тобто на практиці реалізувати ідею диктатури влади над усією країною, де селяни складали більш ніж 85 % населення. Було відомо, що реалізація плану зустріне певний опір, особливо з боку селян, яких мали позбавити землі, проте партійне керівництво приймало його як належне, мовляв «не розбивши яєць, не підсмажиш яєшні».
Найрадикальніше колективізація відбувалася у сільській місцевості, де вона була війною режиму проти селянства. Історики називають колективізацію однією з причин Голодомору 1932—1933 років в Україні.
Більшовики доводили, що рано чи пізно колективне сільське господарство має замінити дрібні селянські господарства. Однак, переконати селян погодитися з таким поглядом буде не й довго, особливо після тих вчинків, що їх за НЕПу отримали селяни. Реакція селян на створення в 1920-х роках колгоспів та радгоспів була малообнадійливою — до них вступило лише 3 % усіх сільськогосподарських робітників СРСР. Тому, опрацьовуючи перший п'ятирічний план, більшовики розраховували, що вони зможуть колективізувати не більше 20 % селянських дворів (для України це завдання виражалося в 30 %). Зосередивши увагу на індустріалізації, радянське керівництво, вочевидь, вирішило не брати на себе величезний тягар, пов'язаний із докорінним перетворенням сільського господарства.
Объяснение:держи добрий человек его оно?