Много времени прошло, прежде чем незаметно, постепенно менялся человек. сотни тысяч лет человек приобретал сноровку в охоте, рыболовстве, в защите своего жилья от хищников.
развиваясь, увеличился мозг человека, появилась речь. менялся и сам облик человека.
первобытный человек покоряет холодные земли европы и азии. постепенно происходит расселение человека по земле. первобытный человек постоянно, хотя и медленно, усовершенствовал условия своей жизни. он умел уже не только сберегать огонь, вокруг которого проходила теперь его жизнь, но и научился трением добывать огонь. [sms]добытая на охоте шкура не просто прикрывала спину человека, теперь из этой шкуры уже шили одежду. орудия труда всё время совершенствовались. так если раньше на охоте использовали деревянную дубину и деревянное копьё (просто заострённый каменным рубилом конец палки), то теперь стали делать каменные наконечники копья, которые растениями или ремнями из кожи привязывали к длинной палке. по такому же принципу делался гарпун, только он имел костяной наконечник.
иглы делались из рыбьих костей или из костей животных.
появилось у первобытного человека жилище. им служили пещеры, защищавшие человека от ветра, дождя и снега, и, конечно, от хищных зверей. там где не было пещер, человек рыл землю и строил шалаш из веток, а так же из шкур и костей крупных животных. теперь, когда человек мог построить себе жилище, сшить тёплую одежду из шкуры, добыть огонь, он меньше зависел от тёплого климата и мог двигаться, вслед за животными, на которых охотился, дальше - на север. первобытный человек уже мог выжить в морозную зиму.
олександр македонський – найбільший завойовник усіх часів, син царя філіпа ii і олімпіади, дочки епірського царя неоптолема, народився в 356 р до р. х., помер у 323 році. вихователем олександра з 13-річного віку був аристотель, який пробудив у свого вихованця ту ідею про велич, ту силу і строгість мислення, які облагороджували прояви пристрасної натури олександра, і привчав його проявляти силу помірно і свідомо. олександр ставився до свого вчителя з великою повагою, він часто говорив, що батькові він зобов’язаний життям, а арістотелю – тим, що живе гідно. ідеалом олександра македонського був герой троянської війни ахілл. повний енергії і прагнення до дії, олександр часто при перемогах свого батька, скаржився, що той не залишить для нього ніякого діла. в гімнастичних та інших змаганнях олександр не мав собі рівного; ще будучи хлопчиком, він приборкав дикого коня букефала, який слугував йому бойовим конем. битва при херонеї (338 р) була виграна, завдяки особистій хоробрості олександра.александр македонський був популярною фігурою в мистецтві з найдавніших часів і залишається таким досі. александр мав особистого скульптора лісіппа, котрий створив кілька статуй александра, з яких одна герма відома за копією римської доби. у помпеї виявлена, так звана, мозаїка александра, що зображує битву при іссі. подвиги александра описані багатьма істориками та письменниками не тільки античності, але й середньовіччя та сучасності. нерідко фігура александра великого зустрічається у масовій культурі.
развиваясь, увеличился мозг человека, появилась речь. менялся и сам облик человека.
первобытный человек покоряет холодные земли европы и азии. постепенно происходит расселение человека по земле. первобытный человек постоянно, хотя и медленно, усовершенствовал условия своей жизни. он умел уже не только сберегать огонь, вокруг которого проходила теперь его жизнь, но и научился трением добывать огонь. [sms]добытая на охоте шкура не просто прикрывала спину человека, теперь из этой шкуры уже шили одежду. орудия труда всё время совершенствовались. так если раньше на охоте использовали деревянную дубину и деревянное копьё (просто заострённый каменным рубилом конец палки), то теперь стали делать каменные наконечники копья, которые растениями или ремнями из кожи привязывали к длинной палке. по такому же принципу делался гарпун, только он имел костяной наконечник.
иглы делались из рыбьих костей или из костей животных.
появилось у первобытного человека жилище. им служили пещеры, защищавшие человека от ветра, дождя и снега, и, конечно, от хищных зверей. там где не было пещер, человек рыл землю и строил шалаш из веток, а так же из шкур и костей крупных животных. теперь, когда человек мог построить себе жилище, сшить тёплую одежду из шкуры, добыть огонь, он меньше зависел от тёплого климата и мог двигаться, вслед за животными, на которых охотился, дальше - на север. первобытный человек уже мог выжить в морозную зиму.
олександр македонський – найбільший завойовник усіх часів, син царя філіпа ii і олімпіади, дочки епірського царя неоптолема, народився в 356 р до р. х., помер у 323 році. вихователем олександра з 13-річного віку був аристотель, який пробудив у свого вихованця ту ідею про велич, ту силу і строгість мислення, які облагороджували прояви пристрасної натури олександра, і привчав його проявляти силу помірно і свідомо. олександр ставився до свого вчителя з великою повагою, він часто говорив, що батькові він зобов’язаний життям, а арістотелю – тим, що живе гідно. ідеалом олександра македонського був герой троянської війни ахілл. повний енергії і прагнення до дії, олександр часто при перемогах свого батька, скаржився, що той не залишить для нього ніякого діла. в гімнастичних та інших змаганнях олександр не мав собі рівного; ще будучи хлопчиком, він приборкав дикого коня букефала, який слугував йому бойовим конем. битва при херонеї (338 р) була виграна, завдяки особистій хоробрості олександра.александр македонський був популярною фігурою в мистецтві з найдавніших часів і залишається таким досі. александр мав особистого скульптора лісіппа, котрий створив кілька статуй александра, з яких одна герма відома за копією римської доби. у помпеї виявлена, так звана, мозаїка александра, що зображує битву при іссі. подвиги александра описані багатьма істориками та письменниками не тільки античності, але й середньовіччя та сучасності. нерідко фігура александра великого зустрічається у масовій культурі.