Лише 3,5% українців є членами політичних партій. Останніми роками цей показник лишався відносно стабільним. При цьому майже 80% українців не довіряють політичним партіям. Рівень суспільної недовіри до партій був традиційно низьким протягом останніх років, однак у 2015 р. він зазнав подальшого падіння – зараз лише 12% населення довіряє партіям. Водночас майже кожен четвертий громадянин (23%) зазначив, що серед наявних партій є така, яка захищає його інтереси.
Найважливішим для українців при виборі партії, за яку вони готові віддати голоси, є розуміння партією проблем її виборців. Високо цінять громадяни також зрозумілу програму дій партії, наявність сильної команди, а також чітку ідеологію. Водночас наявність відомого лідера під час вибору тієї чи іншої партії важлива лише для кожного п’ятого опитаного.
На думку переважної більшості українців (63%), діяльність партій в Україні загалом не відповідає демократичним стандартам. Цей показник навіть дещо зріс порівняно з минулими роками. Головний прояв такої недемократичності громадяни вбачають у тому, що партії обстоюють інтереси не своїх виборців, а власних лідерів і фінансових спонсорів. Серед інших дефектів респонденти згадували також нездатність партій дотримуватися заявлених цілей і програм, а також відсутність реального зв’язку партій із громадянами.
Основну відповідальність за фінансування партій українці покладають на їхніх лідерів і членів. Водночас лише 15% населення підтримує фінансування партій із державного бюджету. Так само громадяни не надто схвально оцінюють фінансування партій бізнесом – на таке згодні лише 14%. Однак при цьому громадяни не готові власноруч підтримувати навіть ті партії, які захищають їхні інтереси. На це зголосилися лише 13% (у 2009 р. таких було 10%, у 2012 р. – 6%), хоча 31% опитаних вважають, що саме прихильники партій повинні фінансувати їхню діяльність.
1.Він відвідував середню школу Вудворд в Цинциннаті. Вчився у Єльському коледжі в 1874—1878 р. Далі вчився на юридичному факультеті Університету Цинциннаті і завершив ці студії зі ступенем бакалавра права. У 1896 р. Тафт став деканом і професором юридичного факультету Цинциннатського університету. До обрання обіймав судові та військові посади (пік кар'єри — військовий міністр 1904—1908 рр.).Вільям Говард Тафт був дуже цілоспрямований, завжди добивався свої мети та мав свою врівноважену думку. Був розумною та начитаною людиною, достойний кандидат у президенти. У епоху ХХ ст. коли один із президенів США був Тафт, весь світ дуже швидко розвивався у всіх діяльностях, а особливо Штати Америки. Всі ми знаємо з історії і з розповідей предків, що практично все нове в першу чергу з'являлось у Америці. Це гворит про те що у ХХ ст. розвиток був дуже хорошим.
2.Основна мета політичного діяча була сказана в його рекламному гаслі, яке в той час було на всі екранах та плакатах «Чи повинен правити народ? - Так!". Це спонукнуло дуже велику кількість людей проголосувати за нього. 29 штатів, понад сім з половиною мільйонів людей проголосували саме за Вільяма Тафта. Тафт довів до кінця багато реформ, розпочаті за часів Рузвельта, і взявся за нові. Він провів важку реформу пошти та створення ощадної каси поштового відомства, просунув вперед реформу федерального управління з оплатою за працею. Міністерству торгівлі і праці було підпорядковане власне відомство, метою якого було обмеження дитячої праці.Слідуючи своїм передвиборчим обіцянкам, Тафт спробував знизити митні тарифи, але в Конгресі пройшов закон про тарифи Пейна - Олдріча (1909), який лише незначно переглядав існуючі ставки. Коли в 1909 прожитковий мінімум різко підвищився, відповідальність за це була покладена на новий митний закон, що істотно знизило популярність президента. У зовнішній політиці Тафт прагнув до посилити вплив США в Китаї, як невичерпного ринку збуту. За до енергійного натиску на китайський уряд вдалося (попри опір європейських держав) домогтися участі американських банків у великому проекті будівництва залізниці Ханькоу-Цзіньчжоу. Цей проект був спрямований на усунення російського і японського впливу в Маньчжурії. У 1911 американським банкам вдалося очолити т.зв. "Консорціум шести" для реформи китайської валюти, але після початку революції в Китаї і повалення імператорського дому в тому 1913 американські банки вийшли з консорціуму.
3. Він зробив досить багато, але його попередники всеодно були краще за нього. Президент продвигав дуже багато різних ідей, але всі вони або невдавались, або з часом просто припиняли існувати. Лиша пару його ідей дойшли до нашого часу, такі як: обмеження дитячої праці, продвиг банків, проекти по будівництву залізниць. Але все ж я не можу сказати, що Вільям Тафт якось вплинув на сучасне життя людей.
Лише 3,5% українців є членами політичних партій. Останніми роками цей показник лишався відносно стабільним. При цьому майже 80% українців не довіряють політичним партіям. Рівень суспільної недовіри до партій був традиційно низьким протягом останніх років, однак у 2015 р. він зазнав подальшого падіння – зараз лише 12% населення довіряє партіям. Водночас майже кожен четвертий громадянин (23%) зазначив, що серед наявних партій є така, яка захищає його інтереси.
Найважливішим для українців при виборі партії, за яку вони готові віддати голоси, є розуміння партією проблем її виборців. Високо цінять громадяни також зрозумілу програму дій партії, наявність сильної команди, а також чітку ідеологію. Водночас наявність відомого лідера під час вибору тієї чи іншої партії важлива лише для кожного п’ятого опитаного.
На думку переважної більшості українців (63%), діяльність партій в Україні загалом не відповідає демократичним стандартам. Цей показник навіть дещо зріс порівняно з минулими роками. Головний прояв такої недемократичності громадяни вбачають у тому, що партії обстоюють інтереси не своїх виборців, а власних лідерів і фінансових спонсорів. Серед інших дефектів респонденти згадували також нездатність партій дотримуватися заявлених цілей і програм, а також відсутність реального зв’язку партій із громадянами.
Основну відповідальність за фінансування партій українці покладають на їхніх лідерів і членів. Водночас лише 15% населення підтримує фінансування партій із державного бюджету. Так само громадяни не надто схвально оцінюють фінансування партій бізнесом – на таке згодні лише 14%. Однак при цьому громадяни не готові власноруч підтримувати навіть ті партії, які захищають їхні інтереси. На це зголосилися лише 13% (у 2009 р. таких було 10%, у 2012 р. – 6%), хоча 31% опитаних вважають, що саме прихильники партій повинні фінансувати їхню діяльність.
Объяснение:
Відповідь:
Вільям Говард Тафт президент США ХХст.
Пояснення:
1.Він відвідував середню школу Вудворд в Цинциннаті. Вчився у Єльському коледжі в 1874—1878 р. Далі вчився на юридичному факультеті Університету Цинциннаті і завершив ці студії зі ступенем бакалавра права. У 1896 р. Тафт став деканом і професором юридичного факультету Цинциннатського університету. До обрання обіймав судові та військові посади (пік кар'єри — військовий міністр 1904—1908 рр.).Вільям Говард Тафт був дуже цілоспрямований, завжди добивався свої мети та мав свою врівноважену думку. Був розумною та начитаною людиною, достойний кандидат у президенти. У епоху ХХ ст. коли один із президенів США був Тафт, весь світ дуже швидко розвивався у всіх діяльностях, а особливо Штати Америки. Всі ми знаємо з історії і з розповідей предків, що практично все нове в першу чергу з'являлось у Америці. Це гворит про те що у ХХ ст. розвиток був дуже хорошим.
2.Основна мета політичного діяча була сказана в його рекламному гаслі, яке в той час було на всі екранах та плакатах «Чи повинен правити народ? - Так!". Це спонукнуло дуже велику кількість людей проголосувати за нього. 29 штатів, понад сім з половиною мільйонів людей проголосували саме за Вільяма Тафта. Тафт довів до кінця багато реформ, розпочаті за часів Рузвельта, і взявся за нові. Він провів важку реформу пошти та створення ощадної каси поштового відомства, просунув вперед реформу федерального управління з оплатою за працею. Міністерству торгівлі і праці було підпорядковане власне відомство, метою якого було обмеження дитячої праці.Слідуючи своїм передвиборчим обіцянкам, Тафт спробував знизити митні тарифи, але в Конгресі пройшов закон про тарифи Пейна - Олдріча (1909), який лише незначно переглядав існуючі ставки. Коли в 1909 прожитковий мінімум різко підвищився, відповідальність за це була покладена на новий митний закон, що істотно знизило популярність президента. У зовнішній політиці Тафт прагнув до посилити вплив США в Китаї, як невичерпного ринку збуту. За до енергійного натиску на китайський уряд вдалося (попри опір європейських держав) домогтися участі американських банків у великому проекті будівництва залізниці Ханькоу-Цзіньчжоу. Цей проект був спрямований на усунення російського і японського впливу в Маньчжурії. У 1911 американським банкам вдалося очолити т.зв. "Консорціум шести" для реформи китайської валюти, але після початку революції в Китаї і повалення імператорського дому в тому 1913 американські банки вийшли з консорціуму.
3. Він зробив досить багато, але його попередники всеодно були краще за нього. Президент продвигав дуже багато різних ідей, але всі вони або невдавались, або з часом просто припиняли існувати. Лиша пару його ідей дойшли до нашого часу, такі як: обмеження дитячої праці, продвиг банків, проекти по будівництву залізниць. Але все ж я не можу сказати, що Вільям Тафт якось вплинув на сучасне життя людей.