Нтичного эпоса. по легенде, слепой гомер изобрел свой гекзаметр , сидя на берегу моря и слушая, в каком ритме волны набегают на берег.«гомеровский вопрос» - это вопрос об авторстве поэм «илиада» и «одиссея». не доказано авторство одного человека касательно этих поэм и вообще существование этого человека. некоторые ученые считают невозможным, чтобы гомер, есть один человек, была автором такого большого эпоса в дописьменный период. они считают, что эпос был создан поодиночке множеством поэтов, т.е. странствующих бардов, а гораздо позже объединен в две цельные крупные поэмы и записан. гомер, по их мнению, - это или вымышленное имя, или название группы певцов, или имя составителя.нет никаких достоверных свидетельств о жизни гомера, неизвестны годы его жизни. несколько биографий гомера противоречивы и скорее всего, написаны намного позднее его предполагаемой жизни. с какими целями – тоже вопрос. ведь семь городов-полисов в элладе считали гомера своим земляком и боролись за право называться родиной гомера.легендарный античный поэт гомер создал две поэмы – «илиаду» и «одиссею». эти произведения являются не только образцами героического мифологического эпоса, в них также присутствует картина широкая жизни древних греков. эпос гомера давно стал одним из источников изучения , быта и традиций древней греции.в «илиаде» и «одиссее» упоминаются бытовые занятия греков: труд пастухов, жнецов на полях, виноградарей, собирающих щедрый урожай на плодородной южной земле. также упоминаются ремесленники: кожевники, кузнецы и другие. подробно гомер описывает щит героя ахилла, изображает процесс его изготовления, а также отделку украшениями.из поэм гомера можно почерпнуть знания военного и морского дела древних греков, их тактики осады, обороны. поэмы также немного, но конкретно рассказывают о жизни в городах и селах, общественных отношениях греков, в частности, граждан полисов.поэт рассказал также о народных обычаях греков, обрядах, разв
Історія появи на світ Ярослава досить романтична. Його майбутній батько Володимир, перед тим як зійтися в рішучій битві зі старшим братом Ярополком, вирішив заручитися підтримкою сильного Полоцького князівства. Тому посватався до дочки полоцького князя Рогволода Рогнеди.
Літопис Нестора оповідає, що коли батько запитав у неї: "Чи хочеш за Володимира?", горда Рогнеда відповіла: "Не хочу роззути сина рабині, але хочу за Ярополка!" Ось коли Володимирові нагадали про його незаконне походження. І він жорстоко помстився полоцькому князеві, забивши його, а Рогнеду силоміць узяв у жінки. Від того шлюбу й народився Ярослав.
Рогнеда не змогла й, певно, не схотіла полюбити Володимира, і той відіслав дружину від себе, надавши їй садибу поблизу Києва, на річці Либеді. Там і минули перші роки життя Ярослава. Більше ніж через сто років по смерті головних дійових осіб цієї історії Лаврентіївський літопис, продовжувач "Повісті временних літ", розповів, що одного разу, коли Володимир відвідав Рогнеду - певно, щоб побачитися з дітьми (від неї у Володимира було четверо синів і дві дочки), - нелюба дружина намагалася вдарити ножем сонного князя. Той розлютився і зібрався було власною рукою стратити злочинницю, аж коли до кімнати увійшов малий Ізяслав і не дозволив батькові вчинити задумане. Володимир схаменувся, збудував нове місто на Волині, назвав його Ізяславлем і вислав туди Рогнеду зі старшим нащадком.
Дуже рано Ярослав розпочав політичну кар'єру. На десятому році життя, 988 р., він був відірваний від матері й поставлений батьком намісником у Ростово-Суздальській землі, в Поволжі. Неважко зрозуміти, що у Ростові за Ярослава правив хтось із довірених бояр Володимира. Та раптом у Новгороді Великому помер найстарший син Володимира - Вишеслав. І Володимир несподівано для всіх перевів до Новгорода не наступного за віком, отже, й за старшинством сина Ізяслава, а малого Ярослава
Історія появи на світ Ярослава досить романтична. Його майбутній батько Володимир, перед тим як зійтися в рішучій битві зі старшим братом Ярополком, вирішив заручитися підтримкою сильного Полоцького князівства. Тому посватався до дочки полоцького князя Рогволода Рогнеди.
Літопис Нестора оповідає, що коли батько запитав у неї: "Чи хочеш за Володимира?", горда Рогнеда відповіла: "Не хочу роззути сина рабині, але хочу за Ярополка!" Ось коли Володимирові нагадали про його незаконне походження. І він жорстоко помстився полоцькому князеві, забивши його, а Рогнеду силоміць узяв у жінки. Від того шлюбу й народився Ярослав.
Рогнеда не змогла й, певно, не схотіла полюбити Володимира, і той відіслав дружину від себе, надавши їй садибу поблизу Києва, на річці Либеді. Там і минули перші роки життя Ярослава. Більше ніж через сто років по смерті головних дійових осіб цієї історії Лаврентіївський літопис, продовжувач "Повісті временних літ", розповів, що одного разу, коли Володимир відвідав Рогнеду - певно, щоб побачитися з дітьми (від неї у Володимира було четверо синів і дві дочки), - нелюба дружина намагалася вдарити ножем сонного князя. Той розлютився і зібрався було власною рукою стратити злочинницю, аж коли до кімнати увійшов малий Ізяслав і не дозволив батькові вчинити задумане. Володимир схаменувся, збудував нове місто на Волині, назвав його Ізяславлем і вислав туди Рогнеду зі старшим нащадком.
Дуже рано Ярослав розпочав політичну кар'єру. На десятому році життя, 988 р., він був відірваний від матері й поставлений батьком намісником у Ростово-Суздальській землі, в Поволжі. Неважко зрозуміти, що у Ростові за Ярослава правив хтось із довірених бояр Володимира. Та раптом у Новгороді Великому помер найстарший син Володимира - Вишеслав. І Володимир несподівано для всіх перевів до Новгорода не наступного за віком, отже, й за старшинством сина Ізяслава, а малого Ярослава