Погляди якої суспільно-політичної течії відображено в наведеному уривку? Основною умовою існування і панування класу буржуазії є накопичення багатств у приватних осіб, створення й збільшення капіталу. Умовою існування капіталу є наймана праця ...
Прогрес промисловості, вимушеним носієм якого є буржуазія, що не в змозі чинити опір йому, створює замість роз’єднаних конкуренцією робітників їх революційне об’єднання. Отже, із розвитком великої промисловості ... вона виробляє насамперед власних могильників. Її загибіль і перемога пролетаріату однаково неминучі ...
А консерватизму Б лібералізму
В утопічного соціалізму Г марксизму
Павел извлёк прах своего отца Петра III из могилы для того что бы
1. одеть в императорские одежды,"
2. короновать,
3.затем гроб отца поставить рядом с гробом матери для прощания.
Павел I принял новый закон престолонаследия, по которому трон переходил по старшинству, т.е от отца к старшему сыну. В случае, если у императора нет детей, то трон переходит его брату.
Царствование Павла 1 характеризуется измерением всех порядков, которые были установлены при Екатерине. Он издал множество указов.
В первую очередь, он отменил прежний порядок престолонаследия. Если при Петре преемник назначался самим императором, то теперь появилась чёткая система назначения будущего императора. Теперь власть от императора могла перейти либо его старшему сыну, либо брату. Если же взрослых представителей не было, на престол вставала женщина-регент. Таким указом новый император исключал возможность дворцовых переворотов, когда сторонники и гвардия световом законного правителя и возводили своего.
По новому указу женщины не могли сами занимать престол. Изменения произошли и относительно дворян. Если при Екатерине они получали высокое жалование, то при Павле их права были во многом ограничены. Жестокая дисциплина Павла вынуждала дворян увольняться со службы. При Павле восстановилась система коллегий. Он также пытался исправить финансовое положение страны.
Чем они были вызваны?
Так как в российской армии страдала дисциплина, новым указам Павел разразил ранние порядки. Прежде звания раздавались не по заслугам, а по праву рождения. Очень часто люди со званиями даже не служили в армии.
Замок є одним із символів Середньовіччя. Зазвичай він був великим приватним будинком феодала - короля, графа, рицаря. Замки будували з метою захисту власних володінь, кордонів, портів, річкових переправ, контролю за суходільними або водними торговельними шляхами. Феодал обирав для свого помешкання важкодоступні місця: річкові острови, схили гір, високі береги річок. Дозвіл на будівництво замку та будь-яких додаткових укріплень надавав король або сеньйор, який у будь-який час міг змінити своє рішення і відібрати землю. Перші замки в Європі з’явилися ще до середини X ст. і були своєрідними опорними пунктами для захисту навколишніх сіл від нападів ворогів. Зазвичай вони будувалися нашвидкуруч. Заздалегідь підготувавши деревину, цвяхи й інші необхідні матеріали, замок зводили упродовж тижня. Зрозуміло, що згодом на будівництво замків з каменю витрачалося значно більше часу, зусиль і коштів. Перші замки мали дерев’яну будівлю для розміщення військ та обносилися ровом і гострокіллям. Коли ворог долав укріплення, оборонцям замку доводилося битися не нажиття, а на смерть. Тому згодом власники вирішили зводити додаткові захисні споруди. У X ст. основною замковою оборонною спорудою була прямокутна дерев’яна, а потім кам’яна вежа, яку називали донжон. Вежу будували на природному або спеціально насипаному для цього пагорбі. Донжон поділявся на кілька поверхів, сполучених драбинами, які прибирали під час небезпеки. Житло феодала зазвичай розташовувалося на третьому поверсі. Слуги мешкали вище. У підземеллях утримували полонених та злочинців. У дворі замку були криниця, храм, житла ремісників. Кожен власник волів мати в обійсті доброго коваля, який був одночасно і майстром, і механіком. Він не лише виготовляв знаряддя праці й підковував коней, а й дбав про виготовлення зброї та обладунків для свого господаря і його рицарів. Так само важливими для життя замку були оперювач і тесляр. Обов’язком оперювача було виготовлення оперення й дерев’яної частини стріл, які до появи вогнепальної зброї активно використовували захисники замку. Тесляр займався ремонтом дерев’яних укріплень. Він також виготовляв меблі, хатнє начиння на вимогу господаря або для задоволення потреб жителів замку.
Объяснение: