Сардинское королевство (итал. Regno di Sardegna, сард. Regnu de Sardigna, пьем. Regn ëd Sardëgna; часто называвшееся также с его центральной областью Пьемонт-Сардиния или Сардиния-Пьемонт) — государство, существовавшее в Европе с 1720 по 1861 год; под конец его существования в его состав из ранее самостоятельных государств Италии входили, кроме Сардинии и Пьемонта, герцогства Аоста и Монферрат, графство Ницца, герцогства Савойя и Генуя. Общая площадь территории королевства составляла 76 000 км²; население — 5 167 000 жителей (1857). Столица — Турин
Нові капіталістичні відносини, що зародилися в кінці XVIII – першій половині XIX ст., наполегливо вимагали ліквідації кріпосного права, яке стало гальмом подальшого економічного розвитку. Ще більше поглибила ці протиріччя Кримська війна (1853–1856 pp.), яку Росія програла.З січня 1857 р. було створено Таємний комітет, пізніше перейменований на Головний комітет у селянській справі.19 лютого 1861 р. цар Олександр II видав маніфест про скасування кріпосного права та "Загальне положення про селян, звільнених від кріпосної залежності". За цими документами, селяни ставали особисто вільними, але за поміщиками залишалося право власності на землю.У ході аграрної реформи територія України була поділена на регіони за специфікою проведення: 1) общинне землеволодіння (губернії Новоросійського краю); 2) подвірне землекористування (Лівобережна Україна).Реформою було збережене велике поміщицьке землеволодіння. Селяни отримали економічні права (купувати нерухомість, займатися торгівлею і промислами, зводити фабрики).
Сардинское королевство (итал. Regno di Sardegna, сард. Regnu de Sardigna, пьем. Regn ëd Sardëgna; часто называвшееся также с его центральной областью Пьемонт-Сардиния или Сардиния-Пьемонт) — государство, существовавшее в Европе с 1720 по 1861 год; под конец его существования в его состав из ранее самостоятельных государств Италии входили, кроме Сардинии и Пьемонта, герцогства Аоста и Монферрат, графство Ницца, герцогства Савойя и Генуя. Общая площадь территории королевства составляла 76 000 км²; население — 5 167 000 жителей (1857). Столица — Турин
Объяснение:
Нові капіталістичні відносини, що зародилися в кінці XVIII – першій половині XIX ст., наполегливо вимагали ліквідації кріпосного права, яке стало гальмом подальшого економічного розвитку. Ще більше поглибила ці протиріччя Кримська війна (1853–1856 pp.), яку Росія програла.З січня 1857 р. було створено Таємний комітет, пізніше перейменований на Головний комітет у селянській справі.19 лютого 1861 р. цар Олександр II видав маніфест про скасування кріпосного права та "Загальне положення про селян, звільнених від кріпосної залежності". За цими документами, селяни ставали особисто вільними, але за поміщиками залишалося право власності на землю.У ході аграрної реформи територія України була поділена на регіони за специфікою проведення: 1) общинне землеволодіння (губернії Новоросійського краю); 2) подвірне землекористування (Лівобережна Україна).Реформою було збережене велике поміщицьке землеволодіння. Селяни отримали економічні права (купувати нерухомість, займатися торгівлею і промислами, зводити фабрики).