Политика советской власти в 20-30-е годы ХХ века привела казахский народ к полной осёдлости, согласны ли вы с данным утверждением и приведите аргументы очень нужна
«Тягар білих» (також «Тягар білої людини»; англ. The White Man's Burden) — вірш англійського поета Редьярда Кіплінга, вперше опублікований 1899 року в журналі McClure' s . Його назва стала загальною характеристикою місії імперіалістів в колоніальних володіннях.
Вірш, за деякими відомостями, спочатку було призначено для публікації до «діамантового ювілею» королеви Вікторії. Кіплінг написав його під впливом подій на Далекому Сході, після захоплення США Філіппін, Пуерто-Рико та інших іспанських колоній (див. іспано-американська війна). Перша публікація містила підзаголовок Сполучені Штати та Філіппінські острови.
Особливо важким було політичне і соціально – економічне становище українських земель, які опинились в 20-х–30-х роках у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини (приблизно7 млн. українців).
Найбільша кількість українців (5 млн. осіб) проживала на території загарбаній Польщею: Східна Галичина, Західна Волинь, Полісся, Холмщина та Підляшшя. Польський уряд обіцяв країнам Антанти, що забезпечить права національних меншин, надасть Галичині автономію, проте зразу ж забув про свої обіцянки. Більше того, уже в 1924 p. прийняв закон, яким забороняв користуватися українською мовою в урядових установах і органах самоврядування. Більшість українських шкіл було переведено на двомовне навчання (фактично польськомовне). В Львівському університеті було закрито українські кафедри, кількість українців у ньому становила не більше 5–10 %.
Відбувалася колонізація українських земель польськими осадниками (переселенці з Польщі, насамперед колишні військові, яким уряд роздавав кращі землі). За законом від 17 грудня 1920 р. вони могли безкоштовно отримати з державного фонду до 45 га землі. Лише протягом 1921-1922 р. осадникам було роздано під колонізацію, зокрема: на Волині – 112 тис. га, на Поліссі – 113 тис. га, у Східній Галичині – майже 200 тис. га. До 1938 p. їх прибуло в села 200 тис., крім того у міста – 100 тисяч. Вони займали посади дрібних чиновників, поліцаїв, поштових і залізничних працівників тощо.
Необхідно врахувати і те, що в економічному відношенні західноукраїнські землі були аграрними колоніями Польщі, які постачали сировину і дешева робочу силу.
«Тягар білих» (також «Тягар білої людини»; англ. The White Man's Burden) — вірш англійського поета Редьярда Кіплінга, вперше опублікований 1899 року в журналі McClure' s . Його назва стала загальною характеристикою місії імперіалістів в колоніальних володіннях.
Вірш, за деякими відомостями, спочатку було призначено для публікації до «діамантового ювілею» королеви Вікторії. Кіплінг написав його під впливом подій на Далекому Сході, після захоплення США Філіппін, Пуерто-Рико та інших іспанських колоній (див. іспано-американська війна). Перша публікація містила підзаголовок Сполучені Штати та Філіппінські острови.
Объяснение:
Особливо важким було політичне і соціально – економічне становище українських земель, які опинились в 20-х–30-х роках у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини (приблизно7 млн. українців).
Найбільша кількість українців (5 млн. осіб) проживала на території загарбаній Польщею: Східна Галичина, Західна Волинь, Полісся, Холмщина та Підляшшя. Польський уряд обіцяв країнам Антанти, що забезпечить права національних меншин, надасть Галичині автономію, проте зразу ж забув про свої обіцянки. Більше того, уже в 1924 p. прийняв закон, яким забороняв користуватися українською мовою в урядових установах і органах самоврядування. Більшість українських шкіл було переведено на двомовне навчання (фактично польськомовне). В Львівському університеті було закрито українські кафедри, кількість українців у ньому становила не більше 5–10 %.
Відбувалася колонізація українських земель польськими осадниками (переселенці з Польщі, насамперед колишні військові, яким уряд роздавав кращі землі). За законом від 17 грудня 1920 р. вони могли безкоштовно отримати з державного фонду до 45 га землі. Лише протягом 1921-1922 р. осадникам було роздано під колонізацію, зокрема: на Волині – 112 тис. га, на Поліссі – 113 тис. га, у Східній Галичині – майже 200 тис. га. До 1938 p. їх прибуло в села 200 тис., крім того у міста – 100 тисяч. Вони займали посади дрібних чиновників, поліцаїв, поштових і залізничних працівників тощо.
Необхідно врахувати і те, що в економічному відношенні західноукраїнські землі були аграрними колоніями Польщі, які постачали сировину і дешева робочу силу.
Объяснение: