Характеризуются природные условия древнего Египта: 1) благоприятствовавшие развитию земледелия (обилие солнечного тепла и света; Нил как неиссякаемый источник влаги; разливы Нила, создавшие за тысячелетия толстый слой чернозема по берегам реки); 2) затруднявшие развитие земледелия (топи и заросли тростника, редкие дожди в долине Нила).
Неблагоприятные природные условия преодолевались согласованным трудом многих поколений, осушавших болота, вырубавших тростники и создавших сложную систему орошения. В IV тысячелетии до н. э. земледелие и скотоводство становятся в Египте главными занятиями.
В начале урока учитель может предложить одному ученику привести условие составленной дома задачи (обычно она однотипна задачам учебника), а другому - решить эту задачу. Однако проверку домашнего задания затягивать не рекомендуется: материал урока велик по объему.
План изучения: 1. Местоположение и природа древнего Египта. 2. Преобразование природы (расширение площади земель для посева, создание оросительной системы). 3. Земледелие и скотоводство - главные занятия египтян. 4. Возникновение обмена в Египте.
Аграрний переворот і розвиток ринкових відносин у сільському господарстві зумовили значні зміни в англійському суспільстві. Мануфактурні підприємства та господарства нових дворян не могли забезпечити роботою величезну кількість знедолених селян. Міста заполонили жебраки, величезні маси людей шукали роботи і, не знаходячи її, крали або старцювали. На початку XVII ст. в Лондоні налічувалося 50 тис. жебраків. Король Генріх VIII почав видавати закони, спрямовані проти старцювання. Збирати милостиню дозволялося тільки немічним і старим; тих, хто міг працювати, били батогом і зобов'язували повертатися додому. Якщо затримували вдруге — знову били та відрізали половину вуха. Кого затримували втретє — страчували як злочинця.
Король Едуард VI «покращив» ці закони. Той, хто не працював, віддавався в рабство тому, хто на нього доніс. Хазяїн мав право примушувати його до будь-якої роботи, продавати, дарувати тощо. Якщо раб тікав, то за першу втечу йому випалювали на лобі або щоці тавро й віддавали в довічне рабство. За другу втечу ставили друге тавро, за третю — страчували як державного злочинця. Англійські хроніки пишуть, що за роки правління Генріха VIII було страчено 72 тис. волоцюг і жебраків.
В історію ці закони увійшли під назвою «кривавого законодавства
Характеризуются природные условия древнего Египта: 1) благоприятствовавшие развитию земледелия (обилие солнечного тепла и света; Нил как неиссякаемый источник влаги; разливы Нила, создавшие за тысячелетия толстый слой чернозема по берегам реки); 2) затруднявшие развитие земледелия (топи и заросли тростника, редкие дожди в долине Нила).
Неблагоприятные природные условия преодолевались согласованным трудом многих поколений, осушавших болота, вырубавших тростники и создавших сложную систему орошения. В IV тысячелетии до н. э. земледелие и скотоводство становятся в Египте главными занятиями.
В начале урока учитель может предложить одному ученику привести условие составленной дома задачи (обычно она однотипна задачам учебника), а другому - решить эту задачу. Однако проверку домашнего задания затягивать не рекомендуется: материал урока велик по объему.
План изучения: 1. Местоположение и природа древнего Египта. 2. Преобразование природы (расширение площади земель для посева, создание оросительной системы). 3. Земледелие и скотоводство - главные занятия египтян. 4. Возникновение обмена в Египте.


Розробки уроків
Підручники
Відео
Атласи
Реферати
Книги
НОВА ІСТОРІЯ (XVI—КІНЕЦЬ XVIII СТ.)
Англія в XVI ст.
«Криваве законодавство»
Аграрний переворот і розвиток ринкових відносин у сільському господарстві зумовили значні зміни в англійському суспільстві. Мануфактурні підприємства та господарства нових дворян не могли забезпечити роботою величезну кількість знедолених селян. Міста заполонили жебраки, величезні маси людей шукали роботи і, не знаходячи її, крали або старцювали. На початку XVII ст. в Лондоні налічувалося 50 тис. жебраків. Король Генріх VIII почав видавати закони, спрямовані проти старцювання. Збирати милостиню дозволялося тільки немічним і старим; тих, хто міг працювати, били батогом і зобов'язували повертатися додому. Якщо затримували вдруге — знову били та відрізали половину вуха. Кого затримували втретє — страчували як злочинця.
Король Едуард VI «покращив» ці закони. Той, хто не працював, віддавався в рабство тому, хто на нього доніс. Хазяїн мав право примушувати його до будь-якої роботи, продавати, дарувати тощо. Якщо раб тікав, то за першу втечу йому випалювали на лобі або щоці тавро й віддавали в довічне рабство. За другу втечу ставили друге тавро, за третю — страчували як державного злочинця. Англійські хроніки пишуть, що за роки правління Генріха VIII було страчено 72 тис. волоцюг і жебраків.
В історію ці закони увійшли під назвою «кривавого законодавства