византия широко использовала дипломатическое искусство для налаживания отношений с соседними государствами. соседи-христиане, такие, как армения и грузия, попадали под влияние византии тому, что византийцы награждали правителей этих государств почетными титулами, дававшими им права высокопоставленных имперских подданных, например, титулом куропалата (почетного дворецкого императора). других соседей, исповедовавших языческие религии, византийцы ставили под своё влияние за счет действий миссионеров, обращавших эти народы в православное христианство (примером такого народа служит древняя русь, которая в языческий период воевала с византией, но впоследствии стала ее союзником и попала под её культурное влияние). некоторые соседние государства, однако, даже после принятия православного христианства продолжали соперничать с византией; в качестве примера можно болгарию и сербию. во взаимоотношениях с этими государствами византийцы применяли сочетание дипломатии и военных действий
Нідерландська революція XVI ст. мала велике історичне значення. Це була перша переможна буржуазна революція в Європі, хоч вона й розгорнулась на порівняно невеликій території під прапором національно-визвольної боротьби. Наслідком її було створення нової буржуазної держави — Республіки Сполучених провінцій, або Голландії, не позбавленої, між іншим, деяких атрибутів монархії.
В ході революції активну участь у ній брали широкі маси населення — селянство і, особливо, міські плебейські елементи. Проте керівна роль у боротьбі з абсолютизмом і феодалізмом весь час лишалася в руках буржуазії, що виступала спільно з представниками збуржуазілого дворянства. Побоюючись активності народних мас — дрібних городян і селян, які могли зачепити їх вузько-класові інтереси, буржуазія і дворянство не використали в належній мірі народну революційну енергію. Тому й наслідки буржуазної революції загалом виявилися дуже обмеженими. Нідерландська революція дала владу буржуазії і забезпечила їй неподільне панування в економічному й політичному житті країни. Вона визволила нідерландське буржуазне суспільство від феодально-абсолютистських пут, що заважали його розвиткові, дала відсіч католицькій реакції, здійснила секуляризацію церковного майна і встановила в країні релігійну свободу. В результаті революції Нідерланди здобули національну незалежність. Проте визволилася тільки північ країни, південь лишався під владою Іспанії. Політичний лад Нідерландів не був демократизований навіть у буржуазному розумінні слова.
византия широко использовала дипломатическое искусство для налаживания отношений с соседними государствами. соседи-христиане, такие, как армения и грузия, попадали под влияние византии тому, что византийцы награждали правителей этих государств почетными титулами, дававшими им права высокопоставленных имперских подданных, например, титулом куропалата (почетного дворецкого императора). других соседей, исповедовавших языческие религии, византийцы ставили под своё влияние за счет действий миссионеров, обращавших эти народы в православное христианство (примером такого народа служит древняя русь, которая в языческий период воевала с византией, но впоследствии стала ее союзником и попала под её культурное влияние). некоторые соседние государства, однако, даже после принятия православного христианства продолжали соперничать с византией; в качестве примера можно болгарию и сербию. во взаимоотношениях с этими государствами византийцы применяли сочетание дипломатии и военных действий
Объяснение:
Нідерландська революція XVI ст. мала велике історичне значення. Це була перша переможна буржуазна революція в Європі, хоч вона й розгорнулась на порівняно невеликій території під прапором національно-визвольної боротьби. Наслідком її було створення нової буржуазної держави — Республіки Сполучених провінцій, або Голландії, не позбавленої, між іншим, деяких атрибутів монархії.
В ході революції активну участь у ній брали широкі маси населення — селянство і, особливо, міські плебейські елементи. Проте керівна роль у боротьбі з абсолютизмом і феодалізмом весь час лишалася в руках буржуазії, що виступала спільно з представниками збуржуазілого дворянства. Побоюючись активності народних мас — дрібних городян і селян, які могли зачепити їх вузько-класові інтереси, буржуазія і дворянство не використали в належній мірі народну революційну енергію. Тому й наслідки буржуазної революції загалом виявилися дуже обмеженими. Нідерландська революція дала владу буржуазії і забезпечила їй неподільне панування в економічному й політичному житті країни. Вона визволила нідерландське буржуазне суспільство від феодально-абсолютистських пут, що заважали його розвиткові, дала відсіч католицькій реакції, здійснила секуляризацію церковного майна і встановила в країні релігійну свободу. В результаті революції Нідерланди здобули національну незалежність. Проте визволилася тільки північ країни, південь лишався під владою Іспанії. Політичний лад Нідерландів не був демократизований навіть у буржуазному розумінні слова.