Афіни: Хто мав право навчатися: Навчалися в школах хлопчики - діти переважно багатих афінян. Дівчаткам була доступною лише домашня освіта. До 7 років - сімейне виховання; з 7 до 13 років - мусична школа, де навчали літературі, граматиці, філософії, риториці: школа граматиста, де опановували грамоту і лічбу; школа кефариста, де займалися (літературно-музичне вихованням; з 13 до 18 р. - гімназійні школи: палестра (школа давнього п'ятиборства); гімнасія (риторика, гімнастика, музика); з 18 до 20 років - ефебія (служба у війську). Головне завдання виховання: Різнобічний гармонійний розвиток особистості, презирство до фізичної праці (працювати мають раби). Чого навчали дітей: Правилам етичної поведінка, письму, читанню, лічбі, музиці, дбали про фізичне виховання.
Спарта: Хто мав право навчатися: Навчали хлопчиків. До 7 років - сімейне виховання; з 7 до 18 років - навчання в агеллах (військових загонах); з 18 до 20 р. - військова служба (ефебія) Дівчатка й жінки отримували військово-фізичну підготовку, аби вразі відсутності чоловіків могли себе захистити чи приборкати повстання ілотів. Головне завдання виховання: Виховати воїна-поневолювача ілотів, слухняність, витривалість і вміння перемагати труднощі і знегоди, переносити холод, голод, спеку. Чого навчали дітей:
Володіти зброєю, навчання читанню й письму, розвивали кмітливість, лаконічно висловлювати думки; військовим пісням і танцям, розвитку почуття краси тіла.
Ще мені більше подобається афінська система виховання, бо вона спонукала до реалізації можливостей людини, відображала її різносторонні потреби й бажання, тоді як спартанська система була направлена виключно на виховання воїна, при цьому ігнорувала будь-які інші потенційні людські можливості, обмежувала її всебічний гармонійний розвиток і тому була примітивною.
Афіни:
Хто мав право навчатися:
Навчалися в школах хлопчики - діти переважно багатих афінян. Дівчаткам була доступною лише домашня освіта. До 7 років - сімейне виховання; з 7 до 13 років - мусична школа, де навчали літературі, граматиці, філософії, риториці: школа граматиста, де опановували грамоту і лічбу; школа кефариста, де займалися (літературно-музичне вихованням; з 13 до 18 р. - гімназійні школи: палестра (школа давнього п'ятиборства); гімнасія (риторика, гімнастика, музика); з 18 до 20 років - ефебія (служба у війську).
Головне завдання виховання:
Різнобічний гармонійний розвиток особистості, презирство до фізичної праці (працювати мають раби).
Чого навчали дітей:
Правилам етичної поведінка, письму, читанню, лічбі, музиці, дбали про фізичне виховання.
Спарта:
Хто мав право навчатися:
Навчали хлопчиків. До 7 років - сімейне виховання; з 7 до 18 років - навчання в агеллах (військових загонах); з 18 до 20 р. - військова служба (ефебія) Дівчатка й жінки отримували військово-фізичну підготовку, аби вразі відсутності чоловіків могли себе захистити чи приборкати повстання ілотів.
Головне завдання виховання:
Виховати воїна-поневолювача ілотів, слухняність, витривалість і вміння перемагати труднощі і знегоди, переносити холод, голод, спеку.
Чого навчали дітей:
Володіти зброєю, навчання читанню й письму, розвивали кмітливість, лаконічно висловлювати думки; військовим пісням і танцям, розвитку почуття краси тіла.
Ще мені більше подобається афінська система виховання, бо вона спонукала до реалізації можливостей людини, відображала її різносторонні потреби й бажання, тоді як спартанська система була направлена виключно на виховання воїна, при цьому ігнорувала будь-які інші потенційні людські можливості, обмежувала її всебічний гармонійний розвиток і тому була примітивною.
P.S. це також як порівняння