Набиралися рекрути з селян, або, в разі коли були бажаючі з міщан, також молодші сини безземельної шляхти могли бути офіцерами, крім того не треба забувати про козацтво, яке заробляло як наймані війська. У замках завжди були військові формування (охорона, або саме військові формування (якщо шляхтич мав право на власне військо) - тобто навчити володіти зроєю в замках-фортецях шляхти було кому. Наприклад, у Яреми Вишневецького було військо власне, яке нічим не поступалося коронному війську. Шляхта у порубіжжі зі Степом Вільним обов'язково мала війська у маєтках - щоб боронили платників падатків та майно від татарських "візитів" за ясирем. До того ж часи були такі, що сусіди не гребували наїздами один на одного, наприклад, у Генріка Сенкевича описано що тітка Елени Курцевич сама такі наїзди робила з синками та дворовими - це з популярної літератури. З наукової є конкретні статті у законодавстві та судової практики про розповсюдженість практики наїздів. Широко відомий випадок наїзду старости Черкаського Чаплицького на хутір Суботів сотника Богдана Хмельницького - і яка халепа для Польської корони з цього вийшла у 1648 році.
1.В стране не хватало продовольствия,возникло перенаселение, отсюда и желание многих греков уехать.
2.На земле греков трудно было выращивать зерно, поэтому уезжали многие земледельцы.
3. Борьба в Греции между знатью и демосом.Когда власть в полисе захватывала знать, то уезжало много представителей демоса, опасаясь преследования, а если демос одерживал победу, то уезжали многие богатые люди, часто не захватив имущество.
4.Ремесленники хотели заниматься в колониях производством товаров и выгодно их продавать, там имелось много сырья для их работы.
5. Выгодные возможности для торговли в результате заселения греками новых земель.
6. Поиски новых источников рабов для Греции после отмены рабства среди греков, необходимость работорговли с колониями.
У замках завжди були військові формування (охорона, або саме військові формування (якщо шляхтич мав право на власне військо) - тобто навчити володіти зроєю в замках-фортецях шляхти було кому. Наприклад, у Яреми Вишневецького було військо власне, яке нічим не поступалося коронному війську. Шляхта у порубіжжі зі Степом Вільним обов'язково мала війська у маєтках - щоб боронили платників падатків та майно від татарських "візитів" за ясирем.
До того ж часи були такі, що сусіди не гребували наїздами один на одного, наприклад, у Генріка Сенкевича описано що тітка Елени Курцевич сама такі наїзди робила з синками та дворовими - це з популярної літератури.
З наукової є конкретні статті у законодавстві та судової практики про розповсюдженість практики наїздів. Широко відомий випадок наїзду старости Черкаського Чаплицького на хутір Суботів сотника Богдана Хмельницького - і яка халепа для Польської корони з цього вийшла у 1648 році.
1.В стране не хватало продовольствия,возникло перенаселение, отсюда и желание многих греков уехать.
2.На земле греков трудно было выращивать зерно, поэтому уезжали многие земледельцы.
3. Борьба в Греции между знатью и демосом.Когда власть в полисе захватывала знать, то уезжало много представителей демоса, опасаясь преследования, а если демос одерживал победу, то уезжали многие богатые люди, часто не захватив имущество.
4.Ремесленники хотели заниматься в колониях производством товаров и выгодно их продавать, там имелось много сырья для их работы.
5. Выгодные возможности для торговли в результате заселения греками новых земель.
6. Поиски новых источников рабов для Греции после отмены рабства среди греков, необходимость работорговли с колониями.