После Петровских реформ с появлением живописи в России был особенно развит жанр:
3. Архитектор Петропавловского собора Петропавловской крепости
5. Первый ректор Академии трех знатнейших искусств – живописи,
А) пейзаж
Б) портрет
В) анималистический
2. Термин «россика» означает:
А) произведения иностранцев, работавших в России в 18 веке
Б) название головного убора
В) произведения К.Росси
в Санкт-Петербурге:
А) О.Монферан
Б) Ф.-Б.Растрелли
4. Автор первого автопортрета в русской живописи:
А) И.Никитин
Б) Ф.Рокотов
В) Д.Трезини
B) А.Матвеев
Ваяния и зодчества, основанной в Санкт-Петербурге в 1757 г. В
царствование дочери Петра I Елизаветы Петровны, Антон
Павлович Лосенко был представителем стиля:
А) классицизм
Б) импрессионизм В) романтизм
1)Под модернизмом также понимают изменения в литературе, архитектуре и искусстве в конце XIX — начале XX века, направленные на разрыв с предшествующими художественными традициями, стремление к новому, условность стиля, поиск и обновление художественных форм.
2) Термин охватывает такие направления искусства, как фовизм, кубизм, футуризм,импрессионизм, экспрессионизм, конструктивизм и др. Наиболее значительными модернистскими течениями были импрессионизм, экспрессионизм, нео- и постимпрессионизм, фовизм, кубизм, футуризм.
3)художник стремится изобразить не объективную реальность, а субъективные эмоции и реакции, возникающие у человека в ответ на события в мире.
4)Принципы функционализма предполагают строгое соответствие зданий и сооружений протекающим в них производственным и бытовым процессам и их функциям (утилитарным, коммуникативным, социо-культурным). Функционализм объединил концептуалистические и утилитарные векторы в архитектуре
5).Конфискация государством церковных и монастырских имуществ.
Після закінчення Другої світової війни 7 держав Центральної й Східної Європи (з утворенням в 1949 р. НДР їх стало 8), населення яких становило близько 100 млн. чоловік, потрапили в радянську зону впливу. Це й визначило загальні тенденції їхнього політичного розвитку протягом усього періоду «холодної війни». Післявоєнна історія країн даного регіону — це історія становлення, розвитку й розпаду режимів радянського, тоталітарного типу.
Радянські війська опинилися на території звільнених ними країн Центральної й Східної Європи. Тут відразу ж почалося формування нових органів влади. Уряди східноєвропейських держав, помітну роль у яких відігравали місцеві комуністи, стали орієнтуватися на Москву. Керівну роль у компартіях, за невеликим винятком, посідали політики, що пройшли школу Комінтерну. Сильний вплив лівих політичних сил пояснювався їхньою активною участю в русі Опору, ослабленням правих сил після розгрому фашизму, а також відвертою підтримкою з боку Радянського Союзу.
Спочатку комуністичні партії входили, як правило, до складу широких суспільно-політичних об’єднань — Народних (національних) фронтів. Такі об’єднання не склалися лише у двох країнах — Югославії й Албанії, оскільки до кінця війни комуністи вже мали у своєму розпорядженні монополію на владу.
Объяснение: