В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
MigelAlemanValdes
MigelAlemanValdes
09.11.2021 05:53 •  История

Последствия миграции и перекочёвок казахских родов в первой половине 18 века​

Показать ответ
Ответ:
mrwiner
mrwiner
16.04.2020 18:18
  в 19 ст. та на початку 20 ст.. хати в селі будувалися дерев’яні, болотяні /болото чи глину змішували з соломою, або половою/. хата ділилася на дві половині, по середині з сіньми та комірчиною. в одній половині хати самі. а в другій тримали худобу. в хаті, в якій жили стояло дві лаві/ це вичещині дошки, шири-ною 25-30 см./, одна з них стояла вздовж хатньої стіни, а друга впоперек стіни. стояли вони на ковбицях /дерев’яні стовпці/ вкопані в землю. посередині хати скриння, /це дерев’яний ящик довжиною до двох метрів, який зверхи закривав-ся кришкою і замикався на замочок/, в скриню складалося все “багацтво”, одяг, вбрання, свої полотна та інші дорогі речі.в хаті, крім лав, могли бути ослінчи-ки, маленькі стільчики, які можна було переносити з одного місця на друге. змля в хаті була глиняна, зверхи була змащена коров’ячим лайнаком і кругом попід стіни обведена червоною глиною в полоску 10-15 см..  стіни і стеля були глиняні і мастилися білою глиною, яку купували на базарі /ярмарку/. надворі хати теж мастилися білою глиною, лише тильна сторона /затиля/ мастилася жовтою, або червоною /перепаляною/ глиною. верх хати покривали сніпками, зробленими з житньої соломи. при вході із сіней в хаті з одного боку, рядом з дверима, висів на стіні мисник, на якому були розкладені глиняні миски, полу-миски друшляк /дирава миска, для видділення варениківчи тіста від рідини/.  над дверима була полиця, на якій складали хліб. з другого боку, при вході в хату, стояла велика піч, в якій щоденно варили їжу собі і тваринам і 1-2 рази на тиждень пикли хліб.  хліб пекли просто на черені, або на капустяному листку. перед піччю був припічок, на якому клали і виймали з печі горшки, збоку на ньому була дирка, в яку вкладали кужіль, сідали і пряли пряжу, на ньому ще любили сидіти діти, які гріли ноги перед піччю.  з боку білля печі був побудова-ний /діліжан/, в якого впиралася постіль – це настіл з дощок стояло на чотирох ковбицях на нії сім’я спала. постіль настилялася соломою і покривалася ряд-ном на ній лежали подушки. над постільлю висіла жердка, на якій висіла одежа щоденного похвату. в диліжані   палили лише взимку, коли було холодно і ті, що спали на постелі, могли гріти ноги. на диліжані зазвичай спали дід чи баб-ка. на печі спали діти та сушилася пашня, яку готували до млина. щоденно в печі варили їжу, в основному дві страви, борщ і кашу, які їли рано і в полудень, коли не йшли на польові роботи. а коли йшли то брали з собою полудинок са-ло, часник, яйця, молоко, огірки, а ранішні страви доїдали вечером. бувало, що на вечерю варили картоплю до огірків чи капусти, або варили крупник-куліш з ячмінних, або пшеничних крупів.  в печі, крім варіння їжі пекли хліб, його ви-пікали просто на черепі, або капустяному листі. вогонь добували при і кресала , губки та кременю якщо небуло чим викресати вогню позичали в сусі-дів. світили деревяними скіпками, або каганцем, це глиняна посудина у вигляді чашечки, в яку наливали олію або жиру, клали гніт з тряпинки і запа-лювали. пізніше появилися сірники, гас та лампи.далі появилися лампи із склом.взимку жінки, бабки та дівчата пряли кужелі,шили та вишивали сорочки, рушники, робили полотно на верстатах. чоловіки взимку молотили збіжжя в стодолах, або виконували господарські роботи в хаті, ремонтували збрую, лагодили взуття та одяг.    
0,0(0 оценок)
Ответ:
kiyash98
kiyash98
31.05.2021 13:40

политика александра невского

александр невский был одаренным политиком, полководцем и дипломатом. первое ему людьми так, чтобы сохранить, порой, их от самих себя, чтобы не спровоцировать монголо-татар к новым и новым погромным нашествиям. забегая вперед, можно сказать, что талант полководца позволил александру защитить северо-западные границы руси от погрома и насильного внедрения католической веры западом. военные победы ему в людьми. ведь они потянулись за александром, прислушались, доверились ему, вспомнив, какие победы во имя руси, он совершил.

невская битва. ледовое побоище.

утром, 15 июля 1240 года, протрубил рог, и войско александра атаковало шведский лагерь. точно по плану были перерублены сходни. началась битва. в кровавой сече александру удалось ранить биргера в голову. новгородец по имени гаврила олексич верхом ворвался на шведскую ладью, дрался со на их корабле, был сброшен в воду, остался жив и снова вступил в бой. героически погиб слуга александра – ратмир, пешим бившийся со многими противниками. в бою новгородцы и суздальцы покрыли себя вечной славой. не ожидавшие нападения шведы бежали, кто уцелел, на свои корабли и спешно отплыли в сторону финского залива. они потеряли в битве более 200 знатных воинов, а прочих – «без числа». новгородцы и суздальцы нагрузили оставшиеся около берега шведские корабли трупами врагов и отправили вдогонку за уплывающими. потери были удивительно малы: погибло всего 20 человек.

победа принесла александру ярославовичу громкую славу. обычно к   имени князя прибавляли название города, в котором он княжил, к имени великого полководца прибавили название реки, на которой была одержана грандиозная победа. теперь александра стали почетно величать невским.

новгород был спасен, но угроза западной интервенции сохранилась. шведы отступили, но остались еще немцы, тевтонские рыцари. в тот же год, когда была одержана победа, князь александр ссорится с новгородцами (сильна была новгородская удаль) и покидает новгород. в его отсутствие происходит немало бед.  немцы усиливают натиск на изборск, стремясь к завоеванию пскова. изборск был взят, сожжен, его население безжалостно уничтожено. псков отправил войско навстречу неприятелю, но оно было разбито. вскоре пал и сам псков. над новгородом нависла смертельная опасность. новгородцы, посчитав, что гордыня не стоит жизни, сочли за благо пригласить александра невского обратно на княжение. полководец согласился, и, получив немалое войско, двинулся освобождать землю. вскоре псков был возвращен. немцы отступали в сторону чудского озера. на его западном берегу тевтонским рыцарям пришлось принять бой. и вот, решающее сражение произошло 5 апреля 1242 года на льду чудского озера, получив название «ледовое побоище»

в 1251 году александр приезжает в орду батыя, заводит дружбу с его сыном сартаком, потом и братается с ним, став тем самым приемным сыном хана, его родственником.

это то что тебе надо или

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: История
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота