1) Цивилизация Древнего Китая сложилась в V–III тыс. до н. э. в среднем течении реки Хуанхэ и долгое время развивалась в условиях относительной изоляции.
2) построили много ремесл, в городе началось строительство домов, мужчины начали часто выходить на охоту, Шан Ян завоевал много земли.
3) Цинь – разбив поодиночке своих врагов, объединил весь Китай под своей властью. Он стал называть себя «Первый властелин единого Китая». Цинь сказал, что теперь, после его победы, мир будет длиться вечно.
4) Завоевательную политику
5) Он учил тому, что каждый человек должен добросовестно выполнять свои обязанности, он учил уважать старших. Огромное внимание он уделял образованию. Считал, что нельзя оставаться безграмотными, нужно постоянно учиться, получать новые знания, развивать страну. Его учения получило название конфуцианство и утвердилась по всем Китае. Я считаю что оно сильно А объединению Китаю
6) Лао цзы Полагал, что все вещи рождаются от дал, ну и самоу присутствует в вещах
7) даосизма заключается в том, что природа, общество и каждый отдельный человек отдельно подчиняются не Небу, а общему для всех закону — дао,
Стату́т Вели́кого кня́зівства Лито́вського — основний кодекс права Великого князівства Литовського, Руського, Жемайтійського. Видавався в трьох основних редакціях 1529, 1566 і 1588 років, які відомі як Литовські статути. Джерелами Литовського статуту були звичаєве литовське, білоруське, українське право, відповідна місцева судова практика, «Руська правда», польські судебники та кодекси інших держав.
Статут Великого князівства Литовського увібрав у себе основні положення державного, цивільного, сімейного, кримінального й процесуального права князівства, норми римського, руського, польського та німецького кодифікованого звичаєвого права, відповідна місцева судова практика, «Руська правда», польські судебники. Його положення були чинними на землях Литви й України аж до середини XIX століття.
Статут декларував рівність громадян незалежно від соціального стану та походження, віротерпимість, відповідальність суддів перед законом, заборону перетворювати вільних людей на рабів і т. ін. Водночас запроваджував привілеї князів, магнатів та шляхти, у тому числі право на закріпачення селян. Литовський статут був основним збірником права в Україні з XVI ст. до 40-х років XIX ст. Став джерелом російського «Соборного уложення» (1649 р.), «Прав, по которым судится малороссийский народ» та приватних українських кодифікаційних проєктів. На території Київської, Подільської та Волинської губерній чинність Литовського статуту було припинено сенатським указом від 25 червня 1840 р. У Лівобережній Україні 4 березня 1843 р. його було замінено Зводом законів Російської імперії
1) Цивилизация Древнего Китая сложилась в V–III тыс. до н. э. в среднем течении реки Хуанхэ и долгое время развивалась в условиях относительной изоляции.
2) построили много ремесл, в городе началось строительство домов, мужчины начали часто выходить на охоту, Шан Ян завоевал много земли.
3) Цинь – разбив поодиночке своих врагов, объединил весь Китай под своей властью. Он стал называть себя «Первый властелин единого Китая». Цинь сказал, что теперь, после его победы, мир будет длиться вечно.
4) Завоевательную политику
5) Он учил тому, что каждый человек должен добросовестно выполнять свои обязанности, он учил уважать старших. Огромное внимание он уделял образованию. Считал, что нельзя оставаться безграмотными, нужно постоянно учиться, получать новые знания, развивать страну. Его учения получило название конфуцианство и утвердилась по всем Китае. Я считаю что оно сильно А объединению Китаю
6) Лао цзы Полагал, что все вещи рождаются от дал, ну и самоу присутствует в вещах
7) даосизма заключается в том, что природа, общество и каждый отдельный человек отдельно подчиняются не Небу, а общему для всех закону — дао,
Объяснение:
Стату́т Вели́кого кня́зівства Лито́вського — основний кодекс права Великого князівства Литовського, Руського, Жемайтійського. Видавався в трьох основних редакціях 1529, 1566 і 1588 років, які відомі як Литовські статути. Джерелами Литовського статуту були звичаєве литовське, білоруське, українське право, відповідна місцева судова практика, «Руська правда», польські судебники та кодекси інших держав.
Статут Великого князівства Литовського увібрав у себе основні положення державного, цивільного, сімейного, кримінального й процесуального права князівства, норми римського, руського, польського та німецького кодифікованого звичаєвого права, відповідна місцева судова практика, «Руська правда», польські судебники. Його положення були чинними на землях Литви й України аж до середини XIX століття.
Статут декларував рівність громадян незалежно від соціального стану та походження, віротерпимість, відповідальність суддів перед законом, заборону перетворювати вільних людей на рабів і т. ін. Водночас запроваджував привілеї князів, магнатів та шляхти, у тому числі право на закріпачення селян. Литовський статут був основним збірником права в Україні з XVI ст. до 40-х років XIX ст. Став джерелом російського «Соборного уложення» (1649 р.), «Прав, по которым судится малороссийский народ» та приватних українських кодифікаційних проєктів. На території Київської, Подільської та Волинської губерній чинність Литовського статуту було припинено сенатським указом від 25 червня 1840 р. У Лівобережній Україні 4 березня 1843 р. його було замінено Зводом законів Російської імперії