ОЕги́пет (араб. مصر Миср/Miṣr [misˤɾ], масри مصر Маср/Maṣr [ˈmɑsˤɾ], копт. Ⲭⲏⲙⲓ [kʰēmi]), официальное название — Ара́бская Респу́блика Еги́пет (араб. جمهورية مصر العربية Джумхурийят Миср аль-Арабийя, масри جمهورية مصر العربية Гумхурия Маср иль-Арабийя), — государство, расположенное в Северной Африке и на Синайском полуострове Азии.
На северо-востоке граничит с Израилем и частично признанным государством Палестиной, на юге — с Суданом, на западе — с Ливией. На севере территория страны омывается водами Средиземного, на востоке — Красного морей, при этом оба моря соединены посредством искусственно сооружённого Суэцкого канала.бъяснение:
Карл Великий помер 814 р. і похований в Ахені. Після його смерті імперія проіснувала недовго. Причини розпаду крились у самому характері держави, створеної Карлом Великим. Він силою об'єднав народи, різні за рівнем розвитку і культурою, в яких спільною була лише християнська віра. Господарство мало натуральний характер: усі необхідні речі та продукти вироблялися не для продажу, а для власного споживання. Відсутність торговельних зв'язків сприяла ізоляції окремих областей держави Карла Великого.
Карл Великий помер 814 р. і похований в Ахені. Після його смерті імперія проіснувала недовго. Причини розпаду крились у самому характері держави, створеної Карлом Великим. Він силою об'єднав народи, різні за рівнем розвитку і культурою, в яких спільною була лише християнська віра. Господарство мало натуральний характер: усі необхідні речі та продукти вироблялися не для продажу, а для власного споживання. Відсутність торговельних зв'язків сприяла ізоляції окремих областей держави Карла Великого.
ІVрівень:
Юстиніан, щоб добути гроші, віддавав продаж основних продуктів на відкуп, збільшив податки. Церкві належала 1/10 земель. Єресі переслідувались. В 529 р. в Афінах була закрита вища школа – останній оплот античної науки і культури.
Далі Юстиніан почав відвойовувати територію Західної Римської імперії. В 533 – 534 рр. було захоплене Вандальське королівство в Північній Африці, в 535 – 555 – Остготська держава, Галлія в 545 р. – Південно-Східна Іспанія, Сардинія і Корсика.
ОЕги́пет (араб. مصر Миср/Miṣr [misˤɾ], масри مصر Маср/Maṣr [ˈmɑsˤɾ], копт. Ⲭⲏⲙⲓ [kʰēmi]), официальное название — Ара́бская Респу́блика Еги́пет (араб. جمهورية مصر العربية Джумхурийят Миср аль-Арабийя, масри جمهورية مصر العربية Гумхурия Маср иль-Арабийя), — государство, расположенное в Северной Африке и на Синайском полуострове Азии.
На северо-востоке граничит с Израилем и частично признанным государством Палестиной, на юге — с Суданом, на западе — с Ливией. На севере территория страны омывается водами Средиземного, на востоке — Красного морей, при этом оба моря соединены посредством искусственно сооружённого Суэцкого канала.бъяснение:
II рівень:
Карл Великий помер 814 р. і похований в Ахені. Після його смерті імперія проіснувала недовго. Причини розпаду крились у самому характері держави, створеної Карлом Великим. Він силою об'єднав народи, різні за рівнем розвитку і культурою, в яких спільною була лише християнська віра. Господарство мало натуральний характер: усі необхідні речі та продукти вироблялися не для продажу, а для власного споживання. Відсутність торговельних зв'язків сприяла ізоляції окремих областей держави Карла Великого.
Карл Великий помер 814 р. і похований в Ахені. Після його смерті імперія проіснувала недовго. Причини розпаду крились у самому характері держави, створеної Карлом Великим. Він силою об'єднав народи, різні за рівнем розвитку і культурою, в яких спільною була лише християнська віра. Господарство мало натуральний характер: усі необхідні речі та продукти вироблялися не для продажу, а для власного споживання. Відсутність торговельних зв'язків сприяла ізоляції окремих областей держави Карла Великого.
ІVрівень:
Юстиніан, щоб добути гроші, віддавав продаж основних продуктів на відкуп, збільшив податки. Церкві належала 1/10 земель. Єресі переслідувались. В 529 р. в Афінах була закрита вища школа – останній оплот античної науки і культури.
Далі Юстиніан почав відвойовувати територію Західної Римської імперії. В 533 – 534 рр. було захоплене Вандальське королівство в Північній Африці, в 535 – 555 – Остготська держава, Галлія в 545 р. – Південно-Східна Іспанія, Сардинія і Корсика.