Магнати — великі землевласники, що походили з давніх родів — Радзивіллів, Острозьких, Конецпольських, Ходкевичів та ін. Вони володіли значними земельними ділянками, десятками сіл і містечок. Третина сіл у Польщі належала магнатам. Великі володіння мали вони й на українських землях. Так, князі Острозькі отримували щорічно майже 1 млн злотих прибутку від своїх 100 міст і замків, 1300 сіл в Україні.
Фінансова могутність давала магнатам змогу впливати на внутрішню та зовнішню політику Польщі.
Литература Великого княжества Литовского ― литература, сложившаяся в XIV—XVIII веках на землях Великого княжества Литовского (нынешняя Белоруссия, Литва, частично Украина, Россия и Польша). Многоязычная литература Великого княжества Литовского развивалась на западнорусском, старославянском (церковнославянском), польском, латинском и литовском языках. Представлена различными жанрами — летописанием, историческими хрониками, повествовательными и описательно-беллетризованными формами, поэзией, публицистикой, драматургией.
Магнати — великі землевласники, що походили з давніх родів — Радзивіллів, Острозьких, Конецпольських, Ходкевичів та ін. Вони володіли значними земельними ділянками, десятками сіл і містечок. Третина сіл у Польщі належала магнатам. Великі володіння мали вони й на українських землях. Так, князі Острозькі отримували щорічно майже 1 млн злотих прибутку від своїх 100 міст і замків, 1300 сіл в Україні.
Фінансова могутність давала магнатам змогу впливати на внутрішню та зовнішню політику Польщі.
Литература Великого княжества Литовского ― литература, сложившаяся в XIV—XVIII веках на землях Великого княжества Литовского (нынешняя Белоруссия, Литва, частично Украина, Россия и Польша). Многоязычная литература Великого княжества Литовского развивалась на западнорусском, старославянском (церковнославянском), польском, латинском и литовском языках. Представлена различными жанрами — летописанием, историческими хрониками, повествовательными и описательно-беллетризованными формами, поэзией, публицистикой, драматургией.