Великі багатства зібрали у Вавилоні його царі. Нікого не боялася могутня держава Вавилонія. І не помічав останній вавілонський цар Валтасар, як міцніла сусідня Персія. Свавільний Валтасар не зважав ні на жерців, ні на купців, до порад яких прислухалися його попередники. Дні і ночі бенкетував він у своєму палаці, забувши про державні справи.
Тим часом військо персів підійшло до мурів Вавилона. І от уночі, розповідає легенда, напівп’яний Валтасар і його вельможі побачили на стіні великого залу руку, яка написала вогненними буквами слова: «Пораховано, зважено й віддано персам». Це був останній бенкет Валтасара. Тієї ж ночі жерці відчинили ворогам брами Вавилона, а вранці Валтасара знайшли мертвого в його палаці. Ось чому вислів «Валтасарів бенкет» означає: веселе, легковажне життя перед великим лихом.
Тим часом військо персів підійшло до мурів Вавилона. І от уночі, розповідає легенда, напівп’яний Валтасар і його вельможі побачили на стіні великого залу руку, яка написала вогненними буквами слова: «Пораховано, зважено й віддано персам». Це був останній бенкет Валтасара. Тієї ж ночі жерці відчинили ворогам брами Вавилона, а вранці Валтасара знайшли мертвого в його палаці.
Ось чому вислів «Валтасарів бенкет» означає: веселе, легковажне життя перед великим лихом.