Позначте чинники, які сприяли зростанню соціальної напруженості. а) Зростання населення і нестача посівних площ (землі); б) підрив традиційних засад; в) бідність та убозтво народу; г) сваволя і здирство урядовців; д) спроби здійснити модернізацію країни за європейським зразком. 2. Відновіть хронологічну послідовність подій. a) Селянська війна тайпінів; б) І «опіумна війна»; в) II «опіумна війна»; г) проголошення Хун Сюцюаня імператором Тайпінської держави. 3. — Що принесло Китаю «відкриття» його свропейцями? . Я вважаю, що... - Тому що... .Наприклад... .Таким чином...
1- назва римської срібної монети часів Республіки та перших двох століть Імперії?
2-торгово-реміснича корпорація, що об'єднувала майстрів однієї або декількох схожих професій?
3-судовий орган у Речі Посполитій, Великому князівстві Литовському та Гетьманщині у 17-19 столітті?
4-зібрання кількох осіб(козаків) які разом обговорюють і приймають рішення?
5-людину,яка володіє спеціальними знаннями й навичками в будь-якій галузі називають?
6-поза цеховий ремісник називають?
7-орган міського самоврядування називають?
8-срібна монета вартістю кілька денаріїв, яку розпочали карбувати наприкінці 12 ст. в Італії?
9-велике приватне землеволодіння з орними землями, коморами і поселеннями, а також часто з садибою та будинком власника називають?
10-людина(дитина),яка навчалася та допомагала майстру?
11-члени міської ради за магдебурзьким правом?
12-Керівник місцевого (міського чи сільського) управління або самоврядування в середньовіччі?
13-комплекс земельних угідь, на яких феодал вів власне господарство, використовуючи працю кріпаків?
Еміграція здебільшого була зумовлена екон. причинами (аграрне перенаселення, масове зубожіння укр. нас., сповільнені темпи розвитку економіки, низький життєвий рівень, висока смертність та ін.) , з політичних і релігійних причин.
Переселення українців на російські землі відбувалося в тій чи іншій мірі з давніх часів, принаймні з XV — XVI ст. Але найбільш масовими вони стали з другої половини XIX ст. після скасування кріпосного права в 1861 р. і у зв'язку з розвитком капіталістичних відносин, з розкладом селянства і зубожінням значної його частини. Селяни України, зокрема перенаселених місцевостей Лівобережжя й Правобережжя, стали шукати вільні землі, де вони могли б продовжувати сільськогосподарську працю і ведення свого власного господарства
Частка українців на Північному Кавказі тоді становила 33,6 %, в Кубанській області 47,4% (росіян — 42%), в Ставропольській губернії — 36,6 %. Понад 100 тисяч українців проживали тоді в Казахстані і Середній Азії, становлячи трохи більше 1 % загальної чисельності населення.