У країнах Західної Європи найдавніші міста виникли за часів Стародавнього Риму. Міста виникали скрізь, куди доходила влада Риму, там, де довгий час стояли його легіони. Пізніше міста стали виникати біля стін великих замків, монастирів, які давали населенню захист від небезпеки, а також на перехресті торгових шляхів, над великими річками, біля копалень, на узбережжі морів тощо.Утворення середньовічного міста визначалося суспільним прогресом, насамперед прогресом аграрного виробництва та ремісництва. Особливе значення мав розвиток товарного виробництва, що диктувало необхідність розвитку торгівлі, створення ринкових зон - базарів, ярмарків, складів, ремісничих майстерень тощо.Становлення міст середньовічної Європи розпочалося в XI ст. і йшло двома шляхами - відродженням старих, насамперед античних та будівництвом нових. До перших відносились такі міста як Рим, Неаполь, Париж, Генуя, Ліон, Лондон. Нові міста, як правило на старих поселеннях, найраніше сформувалися в Італії - Венеція, Піза, Флоренція, Неаполь, Брі, Амальфа, на півдні Франції (X ст.) - Марсель, Арль, Монпельє, Тулуза та ін. та в Німеччині - Гамбург, Любек, Лейпциг, Магдебург.Виникнення їх саме у цих регіонах диктувалося впливом античної міської традиції та розвитком торговельних зв'язків із більш розвинутими на той час Візантією та країнами Сходу. З кінця XI ст. зростанню і процвітанню західноєвропейських міст сприяли хрестові походи. Особливо успішно розвивалися середземноморські міста - центри левантійської (східної) торгівлі.Місто від інших поселень відрізнялося присутністю торгу (ринок). Торги відбувалися на ринковій площі міста, як правило, щотижня, а великі торги - кілька разів на рік. Дня ведення торгових справ у центрі міста будувався адміністративний осередок - ратуша. Від ринкової площі розходилися головні дороги, між якими будувалися житлові будинки, постоялі двори, ремісничі майстерні. Тут жили ремісники, купці, люди вільних професій (художники, лікарі, аптекарі). Значна частина міського населення була зайнята в сільськогосподарському виробництві.Середньовічні міста Західної Європи забудовувалися стихійно, вулиці були вузькими і кривими, мешканці не мали уявлення про каналізацію і водогін. Внаслідок жахливої антисанітарії та перенаселення нерідко спалахували епідемії.Власник землі, на якій стояло місто, був його сеньйором. У його руках були суд, гроші, він присвоював значну частину міських доходів. Сеньйор надавав міським жителям деякі права та виконував певні обов'язки: встановлював митні збори, дні торгу, шляхи проїзду купецьких караванів, організовував захист міста та його жителів від нападу грабіжників. Прагнення сеньйора отримати з міста якомога більше прибутків привело до комунальних революцій. Розпочавшись із боротьби за зменшення поборів і торгові привілеї, вона переросла в боротьбу за міське самоврядування й правову організацію. Міські жителі добилися звільнення від кріпосницької залежності, а міста отримали повне або часткове самоврядування. Нерідко міські вольності й привілеї викуповувалися у феодалів за гроші.
Объяснение:
ФРАНЦУЗСКИЕ КРЕСТЬЯНЕ ПЕРЕД РЕВОЛЮЦИЕЙ
1. Рост промышленности, торговли, сдвиги в сельском хозяйстве
2. Феодальные повинности и бремя налогов
3. Пути развития капиталистического уклада в деревне на исходе старого порядка
4. Социальная структура крестьянства
5. Обострение социальных противоречий и нарастание крестьянского недовольства
6. К вопросу о сдвигах в массовом сознании крестьянства
КРЕСТЬЯНЕ и РЕВОЛЮЦИОННАЯ СИТУАЦИЯ
1. Политический кризис и первые крестьянские выступления
2. Обострение нищеты и новый подъем «войны за хлеб»
3. От борьбы за хлеб — к нападению на основы феодального порядка
4. Аграрные требования приходских наказов и «великая надежда» крестьянских масс
5. Крестьяне и буржуазия — формирование союза и его пределы
НАЧАЛО РЕВОЛЮЦИИ и КРЕСТЬЯНСКИЙ НАТИСК на СТАРЫЙ ПОРЯДОК
1. «Первая жакерия». Общая картина крестьянских восстаний
2. Цели и требования крестьян. Антифеодальное единство сельской общины
3. Крестьянская «война против замков», буржуазия и трудовое население городов
4. Крестьянские восстания и Учредительное собрание. Начало аграрного законодательства
ПОПЫТКА КОМПРОМИССА со СТАРЫМ ПОРЯДКОМ и РЕВОЛЮЦИОННОЕ ДВИЖЕНИЕ в ДЕРЕВНЕ
1. Вопрос о феодальных повинностях — выкуп или отмена?
«Вторая жакерия» и новые аграрные законы
2. Третья и четвертая «жакерии»
3. Характерные черты антисеньориального движения 1789—1791 гг. Политика Учредительного собрания
4. Крестьянское движение и крушение фискальной системы абсолютизма
5. Борьба за землю в аграрном движении 1789—1791 гг.
6. Продовольственные волнения. Их место в крестьянском движении первых лет революции
7. Волнения и стачки сельских рабочих
8. Политический аспект крестьянского движения (осень 1789 — лето 1791г.)
РЕВОЛЮЦИОННЫЙ ПОДЪЕМ в ДЕРЕВНЕ в ПЕРВОЙ ПОЛОВИНЕ 1792 г.
1. Предпосылки нового подъема массовых движений в деревне
2. «Война против замков» в Центре и на Юге («пятая жакерия»)
3. Усиление борьбы за раздел общинных земель
4. Социальные движения в деревне на почве дороговизны (осень 1791 — лето 1792 г.)
5. Политические тенденции массового движения в деревне (конец 1791—первая половина 1792 г.)
6. Непосредственные результаты крестьянского наступления
КРЕСТЬЯНСКОЕ ДВИЖЕНИЕ НА ПУТЯХ К РЕВОЛЮЦИОННО-ДЕМОКРАТИЧЕСКОЙ ДИКТАТУРЕ
1. Завершающий этап борьбы против сеньориального порядка. Крестьяне и «первый террор»
2. Земельная проблема и социальная борьба в деревне
3. Борьба за хлеб в массовом деревенском движении
4. Аграрное движение и жирондистский Конвент
КРЕСТЬЯНСКОЕ ДВИЖЕНИЕ во ВРЕМЯ ЯКОБИНСКОЙ РЕСПУБЛИКИ
1. Летние аграрные законы 1793 г.
2. Вопрос о полном уничтожении феодальных повинностей
3. Уравнительное движение в деревне
4. Уравнительные требования крестьян и политика якобинской власти
5. Классовая борьба в деревне и максимум