практична робота «культура україни кінця 18-першої половини 19 століття» 9 клас історія україни власов,буду благодарна если будут ответы хотя бы на первую часть,там где нужно писать.
6. Дело по расследованию обстоятельств смерти Дмитрия Ивановича
7. Его избрали на Земском соборе
8. введение патриаршества
9. Он нашел поддержку среди тех, кто находился на Земском соборе, в т.ч. Иова
10. Он открыл царские амбары с хлебом для всех
11. династический кризис
претензии Литвы, Польши и Швеции на земли
12. 1605-1606
13. Григорий Отрепьев
14. Речь Посполитая
15. Он обещал Сигизмунду русские земли
16. Резко, были восстания (например Хлопка Косолапа)
17. Лжедмитрия l поддерживали все, кроме бояр, т. к. они метались от одного царя к другому, пытаясь найти выгоду, и казачества
18. Он очень быстро потерял поддержку бояр и они устроили заговор
19. Его убили, а прахом выстрелили из царь-пушки в сторону Польши
20. Василий Шуйский
21. Ее сделал Василий Шуйский при вступлении на престол, он обещал править с боярами и для этого целовал крест
22. Иван Болотников
23. -
24. Тула
25. Лжедмитрий 2
26. название людей, перебегавших в 1608-09 из Москвы от царя Василия Ивановича Шуйского в Тушино к самозванцу Лжедмитрию II и обратно для получения денег, поместий и должностей
27. Филарет
28. Троице-Сергиев, почти 16 месяцев
29. Выборгский трактат
30. Скопин-Шуйский
31. Интервенция — военное, политическое, информационное или экономическое вмешательство одного или нескольких государств во внутренние дела другого государства, нарушающее его суверенитет. Швеция и Речь Посполитая, претендовали на земли и престол
32. В 1609, Смоленск
33. название правительства русского государства из семи бояр периода 1610—1613 гг.
34. Владислава Вазу
35. Он начал рассылать грамоты с призывами
36. 1611 г, казаки, дворяне, крестьяне
37. Прокопий Ляпунов, Иван Заруцкий, Дмитрий Трубецкой
38. Освободить страну от интервентов
39. Нет, т.к. оно распалось из-за внутренних разногласий
40. 1606-1610, 1610-1613
41. Дмитрий Пожарский и Кузьма Минин
42. Он призвал к его созданию
43. Он был военачальником
44. Нижний Новгород
45. 1612
46. Минин
47. Совет всея земли
48. Освободить страну от интервентов
49. военный и политический деятель Великого княжества Литовского
50. -
51. октябрь 1612
52. день народного единства, освобождение Москвы
53. Выбор царя
54. 1613, Земский собор
55. Михаил Романов, был родственником Рюриковичам и угоден боярам
56. Герой, отвел поляков от Михаила
57. Восстановить страну после смуты
58. Значит, что царь правил вместе с Земским Собором
22 червня 1941 року фашистська Німеччина віроломно напала на Радянський Союз. Почалася Велика Вітчизняна війна. За перші місяці війни 70464 мешканці області (з них – 18884 жінки) записалися добровольцями на фронт. Обставини військового часу вимагали негайної перебудови роботи промисловості, транспорту, сільського господарства. Вже з перших днів війни Миколаївські заводи і інші підприємства області були переведені на випуск озброєння, боєприпасів, ремонт військової техніки – для потреб фронту. Швидкими темпами освоювалося виробництво протитанкових мін, артилерійських снарядів, авіабомб, детонаторів. Робітники оголошували себе мобілізованими і добровільно працювали в цехах по півтори – дві зміни. Першою задачею для суднобудівників стала інтенсивна робота з метою найшвидшого закінчення і здачі кораблів, що знаходилися на плаву і мали великий відсоток технічної готовності. Складні задачі стояли перед працівниками сільського господарства області. Багато механізаторів пішли в Червону Армію, на їх місце прийшли жінки. На збиранні врожаю працювали всі жителі сіл, а також населення міст. За рішенням обкому партії, в місті створювалися винищувальні батальйони і загони народного ополчення. Вони цілодобово охороняли промислові підприємства, поля з іще незібраним хлібом, лікарні, водонапірні башти, колодязі, чергували біля телефонів у всіх організаціях. А тим часом фронт наближався до Миколаєва. Вже був узятий Первомайськ, оточена Одеса... Почалася евакуація основних промислових підприємств, разом з кваліфікованими працівниками углиб СРСР. 5 серпня над Миколаєвом з'явилися фашистські бомбардувальники. На суднобудівельні заводи, електростанції, вокзал, порт були скинуті бомби, запалали пожежі. 16 серпня гітлерівські війська захопили Миколаїв, а незабаром та ж доля спіткала всю область. З перших днів окупації фашистські загарбники почали упроваджувати так званий «новий порядок». Накази і розпорядження, якими фашисти регламентували життя жителів Миколаєва, закінчувалися словами: «за неслухняність – смертна страта». Фабрикою смерті стали табори «Шталаг-364» (с. Темвод на околиці Миколаєва), в с. Грейгове Жовтневого району. Фашистські кати скоювали масові вбивства в с.Богданівка Доманівського району. За роки окупації загарбники убили і замучили понад 105360 громадян, з них 74660 мирних жителів області, серед яких діти, старики, жінки, громадяни єврейської національності, 30699 – військовополонених. 25 тисяч чоловік насильно вивезено до Німеччини. Спалено сотні населених пунктів, зруйновано багато заводів, підприємств, житлових будинків, історичних пам'ятників. В умовах жорсткого окупаційного режиму росла хвиля опору: виникали підпільні організації, групи, партизанські загони. На території області діяло 110 підпільних організацій, партизанських загонів і диверсійно-розвідувальних груп. Серед них: підпільна організація «Миколаївський центр», «Центр», «Патріот Батьківщини», «Партизанська іскра», «Вознесенський центр», Баштанський і Казанківський партизанські загони і багато інших. Більше 25000 патріотів у складних і важких умовах підпілля вели жорстоку боротьбу з лютим ворогом. Багато хто з них нагороджений орденами і медалями, а четирьом– В. О. Лягіну, П. К. Гречаному, В. С. Моргуненку, Д. Г.Дяченко присвоєно звання Героя Радянського Союзу посмертно...ось
1. Федор Иоаннович
2. Борис Годунов
3. Укрепление международного авторитета России
4. Иов
5. вводится пятилетний сыск беглых крестьян
6. Дело по расследованию обстоятельств смерти Дмитрия Ивановича
7. Его избрали на Земском соборе
8. введение патриаршества
9. Он нашел поддержку среди тех, кто находился на Земском соборе, в т.ч. Иова
10. Он открыл царские амбары с хлебом для всех
11. династический кризис
претензии Литвы, Польши и Швеции на земли
12. 1605-1606
13. Григорий Отрепьев
14. Речь Посполитая
15. Он обещал Сигизмунду русские земли
16. Резко, были восстания (например Хлопка Косолапа)
17. Лжедмитрия l поддерживали все, кроме бояр, т. к. они метались от одного царя к другому, пытаясь найти выгоду, и казачества
18. Он очень быстро потерял поддержку бояр и они устроили заговор
19. Его убили, а прахом выстрелили из царь-пушки в сторону Польши
20. Василий Шуйский
21. Ее сделал Василий Шуйский при вступлении на престол, он обещал править с боярами и для этого целовал крест
22. Иван Болотников
23. -
24. Тула
25. Лжедмитрий 2
26. название людей, перебегавших в 1608-09 из Москвы от царя Василия Ивановича Шуйского в Тушино к самозванцу Лжедмитрию II и обратно для получения денег, поместий и должностей
27. Филарет
28. Троице-Сергиев, почти 16 месяцев
29. Выборгский трактат
30. Скопин-Шуйский
31. Интервенция — военное, политическое, информационное или экономическое вмешательство одного или нескольких государств во внутренние дела другого государства, нарушающее его суверенитет. Швеция и Речь Посполитая, претендовали на земли и престол
32. В 1609, Смоленск
33. название правительства русского государства из семи бояр периода 1610—1613 гг.
34. Владислава Вазу
35. Он начал рассылать грамоты с призывами
36. 1611 г, казаки, дворяне, крестьяне
37. Прокопий Ляпунов, Иван Заруцкий, Дмитрий Трубецкой
38. Освободить страну от интервентов
39. Нет, т.к. оно распалось из-за внутренних разногласий
40. 1606-1610, 1610-1613
41. Дмитрий Пожарский и Кузьма Минин
42. Он призвал к его созданию
43. Он был военачальником
44. Нижний Новгород
45. 1612
46. Минин
47. Совет всея земли
48. Освободить страну от интервентов
49. военный и политический деятель Великого княжества Литовского
50. -
51. октябрь 1612
52. день народного единства, освобождение Москвы
53. Выбор царя
54. 1613, Земский собор
55. Михаил Романов, был родственником Рюриковичам и угоден боярам
56. Герой, отвел поляков от Михаила
57. Восстановить страну после смуты
58. Значит, что царь правил вместе с Земским Собором
59. 1617, Столбово, Ям, Копорье, Ивангород
60. 1618, Деулино, Смоленск, Чернигов
Обставини військового часу вимагали негайної перебудови роботи промисловості, транспорту, сільського господарства. Вже з перших днів війни Миколаївські заводи і інші підприємства області були переведені на випуск озброєння, боєприпасів, ремонт військової техніки – для потреб фронту. Швидкими темпами освоювалося виробництво протитанкових мін, артилерійських снарядів, авіабомб, детонаторів. Робітники оголошували себе мобілізованими і добровільно працювали в цехах по півтори – дві зміни. Першою задачею для суднобудівників стала інтенсивна робота з метою найшвидшого закінчення і здачі кораблів, що знаходилися на плаву і мали великий відсоток технічної готовності.
Складні задачі стояли перед працівниками сільського господарства області. Багато механізаторів пішли в Червону Армію, на їх місце прийшли жінки. На збиранні врожаю працювали всі жителі сіл, а також населення міст. За рішенням обкому партії, в місті створювалися винищувальні батальйони і загони народного ополчення. Вони цілодобово охороняли промислові підприємства, поля з іще незібраним хлібом, лікарні, водонапірні башти, колодязі, чергували біля телефонів у всіх організаціях.
А тим часом фронт наближався до Миколаєва. Вже був узятий Первомайськ, оточена Одеса... Почалася евакуація основних промислових підприємств, разом з кваліфікованими працівниками углиб СРСР.
5 серпня над Миколаєвом з'явилися фашистські бомбардувальники. На суднобудівельні заводи, електростанції, вокзал, порт були скинуті бомби, запалали пожежі. 16 серпня гітлерівські війська захопили Миколаїв, а незабаром та ж доля спіткала всю область.
З перших днів окупації фашистські загарбники почали упроваджувати так званий «новий порядок». Накази і розпорядження, якими фашисти регламентували життя жителів Миколаєва, закінчувалися словами: «за неслухняність – смертна страта». Фабрикою смерті стали табори «Шталаг-364» (с. Темвод на околиці Миколаєва), в с. Грейгове Жовтневого району. Фашистські кати скоювали масові вбивства в с.Богданівка Доманівського району. За роки окупації загарбники убили і замучили понад 105360 громадян, з них 74660 мирних жителів області, серед яких діти, старики, жінки, громадяни єврейської національності, 30699 – військовополонених. 25 тисяч чоловік насильно вивезено до Німеччини. Спалено сотні населених пунктів, зруйновано багато заводів, підприємств, житлових будинків, історичних пам'ятників. В умовах жорсткого окупаційного режиму росла хвиля опору: виникали підпільні організації, групи, партизанські загони.
На території області діяло 110 підпільних організацій, партизанських загонів і диверсійно-розвідувальних груп. Серед них: підпільна організація «Миколаївський центр», «Центр», «Патріот Батьківщини», «Партизанська іскра», «Вознесенський центр», Баштанський і Казанківський партизанські загони і багато інших. Більше 25000 патріотів у складних і важких умовах підпілля вели жорстоку боротьбу з лютим ворогом. Багато хто з них нагороджений орденами і медалями, а четирьом– В. О. Лягіну, П. К. Гречаному, В. С. Моргуненку, Д. Г.Дяченко присвоєно звання Героя Радянського Союзу посмертно...ось