В конце XVI умер Иван Грозный и его наследники, и династия Рюриковичей закончила свое существование. Началось Смутное время - один из тяжелейших политических, социальных и экономических кризисов в истории России.
Европа:
Российское государство было ослаблено неуспешной Ливонской войной, потеряла многие территории. Польша стремилась воспользоваться этим, и отправило в Россию войско. Лжедмитрий I был во главе польской армии. Он захватил многие города и занял престол России, однако был убит восставшими боярами.
Для борьбы с Польшей Россия заключила договор со Швецией. Это дало Польше причину вторгнуться в Россию. Польская армия осадила Смоленск и заняла Москву. Также тем временем шведы оккупировали Новгород.
Однако, русское ополчение под руководством Минина и Пожарского освободило Москву от поляков. Также был выбран новый царь - Михаил Романов. Так появилась династия Романовых. С Польшей и Швецией были заключены мирные договоры, и Смута закончилась.
Азия:
Отношения между Россией и Персией улучшаются, развивается торговля.
После того, как при Иване Грозном было завоевано Казанское, Сибирское и Астраханское ханства, Россия старалась сохранять мирные отношения и избегать войны с Османской империей.
Давньоримська архітектура запозичила зовнішні вирази класичної давньогрецької архітектури для цілей давніх римлян, які настільки сильно відрізнялись від грецьких будівель, що створили новий архітектурний стиль. Ці два стилі часто вважаються єдиним цілим класичної архітектури. Римська архітектура розквітла в часи Римської республіки та ще більше в часи імперії, коли була збудована більшість вцілілих будівель та споруд. Вона використовувала нові матеріали, зокрема бетон, та новіші технології, напр. арки та куполи, для створення будівель, що були міцними та добре-спроектованими. По всі території колишньої Римської імперії збереглася значна кількість будівель, деякі з них в цілому вигляді та досі використовуються.
Давньоримська архітектура охоплює період від заснування Римської республіки 509 р.до н. е. до бл. 4 ст. н. е., після чого вона вже класифікується як Пізня Античність або архітектура Візантійської імперіївідповідно. Майже не збереглося значущих зразків архітектури, створених раніше 100 р. до н. е., а переважна більшість з найбільш значущих зразків — з період пізньої імперії, після 100 р.н. е. Римський архітектурний стиль продовжував впливати на будівництво у колишній імперії протягом багатьох наступних століть, а західно-європейський стиль починаючи з бл. 1000 р.н. е. отримав назву романська архітектура для підкреслення його залежності від базових римських форм.
Значуща оригінальність у давньоримській архітектурі з'явилася лише з початком імперського періоду, коли аспекти місцевої етруської архітектури почали поєднувати з запозиченнями з Греції, у тому числі більшість елементів стилю, тепер відомого як класична архітектура. Вони відійшли від стійково-балочної конструкції, що переважно спиралась на колони та перемички, до конструкції, яка спиралась на масивні стіни, що завершувались арками, а пізніше — куполами; обидва ці елементи за римлян суттєво розвинулись. Класичні архітектурі ордери стали переважно декоративними, а не структурними елементами, крім використання у колонадах. Стилістично новими ордерами стали тосканський та композитний ордер; перший — скорочених та спрощений варіант доричного ордера, а другий — високий ордер з квітковими прикрасами коринфського та сувоями іонічного ордерів. Найбільші досягнення переважно відбулись між 40 р. до н. е. до 230 р. до н. е., до початку кризи Римської імперії у III столітті; пізніші проблеми зменшили багатство та організаційні можливості центральної влади.
Римляни створили величезні громадські будівлі та інженерні споруди, значно покращили умови проживання та громадської гігієни, наприклад їх публічні та приватні купальні та туалети, тепла підлога у вигляді гіпокауста, глазурування слюдою (приклади у Остія Антіка) та гаряче і холодне водопостачання по трубах (приклади у Помпеях та Остії).
В конце XVI умер Иван Грозный и его наследники, и династия Рюриковичей закончила свое существование. Началось Смутное время - один из тяжелейших политических, социальных и экономических кризисов в истории России.
Европа:
Российское государство было ослаблено неуспешной Ливонской войной, потеряла многие территории. Польша стремилась воспользоваться этим, и отправило в Россию войско. Лжедмитрий I был во главе польской армии. Он захватил многие города и занял престол России, однако был убит восставшими боярами.
Для борьбы с Польшей Россия заключила договор со Швецией. Это дало Польше причину вторгнуться в Россию. Польская армия осадила Смоленск и заняла Москву. Также тем временем шведы оккупировали Новгород.
Однако, русское ополчение под руководством Минина и Пожарского освободило Москву от поляков. Также был выбран новый царь - Михаил Романов. Так появилась династия Романовых. С Польшей и Швецией были заключены мирные договоры, и Смута закончилась.
Азия:
Отношения между Россией и Персией улучшаются, развивается торговля.
После того, как при Иване Грозном было завоевано Казанское, Сибирское и Астраханское ханства, Россия старалась сохранять мирные отношения и избегать войны с Османской империей.
Давньоримська архітектура запозичила зовнішні вирази класичної давньогрецької архітектури для цілей давніх римлян, які настільки сильно відрізнялись від грецьких будівель, що створили новий архітектурний стиль. Ці два стилі часто вважаються єдиним цілим класичної архітектури. Римська архітектура розквітла в часи Римської республіки та ще більше в часи імперії, коли була збудована більшість вцілілих будівель та споруд. Вона використовувала нові матеріали, зокрема бетон, та новіші технології, напр. арки та куполи, для створення будівель, що були міцними та добре-спроектованими. По всі території колишньої Римської імперії збереглася значна кількість будівель, деякі з них в цілому вигляді та досі використовуються.
Давньоримська архітектура охоплює період від заснування Римської республіки 509 р.до н. е. до бл. 4 ст. н. е., після чого вона вже класифікується як Пізня Античність або архітектура Візантійської імперіївідповідно. Майже не збереглося значущих зразків архітектури, створених раніше 100 р. до н. е., а переважна більшість з найбільш значущих зразків — з період пізньої імперії, після 100 р.н. е. Римський архітектурний стиль продовжував впливати на будівництво у колишній імперії протягом багатьох наступних століть, а західно-європейський стиль починаючи з бл. 1000 р.н. е. отримав назву романська архітектура для підкреслення його залежності від базових римських форм.
Значуща оригінальність у давньоримській архітектурі з'явилася лише з початком імперського періоду, коли аспекти місцевої етруської архітектури почали поєднувати з запозиченнями з Греції, у тому числі більшість елементів стилю, тепер відомого як класична архітектура. Вони відійшли від стійково-балочної конструкції, що переважно спиралась на колони та перемички, до конструкції, яка спиралась на масивні стіни, що завершувались арками, а пізніше — куполами; обидва ці елементи за римлян суттєво розвинулись. Класичні архітектурі ордери стали переважно декоративними, а не структурними елементами, крім використання у колонадах. Стилістично новими ордерами стали тосканський та композитний ордер; перший — скорочених та спрощений варіант доричного ордера, а другий — високий ордер з квітковими прикрасами коринфського та сувоями іонічного ордерів. Найбільші досягнення переважно відбулись між 40 р. до н. е. до 230 р. до н. е., до початку кризи Римської імперії у III столітті; пізніші проблеми зменшили багатство та організаційні можливості центральної влади.
Римляни створили величезні громадські будівлі та інженерні споруди, значно покращили умови проживання та громадської гігієни, наприклад їх публічні та приватні купальні та туалети, тепла підлога у вигляді гіпокауста, глазурування слюдою (приклади у Остія Антіка) та гаряче і холодне водопостачання по трубах (приклади у Помпеях та Остії).