Практичне заняття «Середньовічний світ Західної Європи» 1)Із листа єпископа Шартрського герцогу Аквітанії
про взаємні обов’язки васала й сеньйора
Хто дає присягу у вірності своєму сеньйору, завжди має пам’ятати про шість таких (обов’язків): не завдавати шкоди тілу сеньйора, не видавати його таємниць і не знищувати його укріплень… не перешкоджати праву суду і всьому іншому, що торкається його становища і прав… не завдавати шкоди його володінням, не перешкоджати йому досягати того, що він легко може отримати, а також не робити для нього неможливим те, що насправді можливе. Якщо вірний (васал) утримається від цієї шкоди, як цього вимагає справедливість, то і (тоді) не заслуговує феода, тому що недостатньо не чинити поганого, необхідно робити добре. Окрім цього, щоб, виконуючи згадані шість (обов’язків), радив і допомагав своєму сеньйору без обману, якщо хоче бути нагороджений феодом, а також завжди був вірний своїй присязі. І сеньйор в усьому має чинити так само щодо свого вірного (васала).
1. Які шість обов’язків васала щодо свого сеньйора наводить автор джерела? 2. Що необхідно було для того, щоб васал отримав феод від свого сеньйора?
2)Із твору Цезаря Гейстербахського «Діалог про дива» (XIII ст.)
Жив у Саксонії рицар на ім’я Лудолф. Це був справжній тиран. Одного разу він скакав дорогою верхи, одягнений у нове пурпурне вбрання, і зустрів селянина, що їхав у своєму візку. Багнюка, яка бризнула з-під коліс його візка, забруднила одяг Рудольфа, і тоді цей сповнений пихи рицар обурено вихопив меч і відрубав селянину ногу.
Яку інформацію про становище рицарів у середньовічній Західній Європі можна отримати із джерела?
3)Зі статуту Святого Бенедикта про чернече життя
…Особливо рішуче необхідно викорінювати з монастиря прагнення власності, щоб ніхто не мав права нічого дати або взяти, не мав нічого власного — речей, книжок, дошок, грифелів, абсолютно нічого: тому що ніхто з братів уже не має у своїй власності ані свого тіла, ані своєї волі.
Вважаю, що достатньо буде пропонувати дві страви на всіх трапезах, а якщо вдасться здобути фрукти або овочі, то давати їх як третю страву. Від м’яса тварин усі мають утримуватися, окрім хворих.
Монастир необхідно організувати, щоб усе необхідне — вода, млин, сад, пекарня, різноманітні майстерні — були на монастирській території, щоб ченці не мали необхідності виходити за його стіни, тому що це не дуже корисно для їх душ…
Яких правил, відповідно до джерела, мали дотримуватися середньовічні ченці в Західній Європі?
Объяснение:
Незаурядный человек, который поднялся с самых низов на самую высокую верхушку власти. Был блестящим тактиком и стратегом. В самом начале своей военной карьеры боролся за независимость Корсики, что логично и очевидно, так как был сам корсиканцем. В последствии возглавил республиканскую партию и очень быстро поднялся по положению к правящим кругам, благодаря многочисленным победам на полях Италии и Египта. Узурпирование власти Франции посредством получения поста первого консула, позволило провести важные политические реформы. Заключал блестящие союзы, вступая в коалиции с различными странами показал себя как восхитительный тактик и стратег, пока 7 коалиция не закончилась поражением французов в Ватерлоо, что повлекло его отречение от престола в 1815 году.
Тетчери́зм — політика консервативного правління Великої Британії на чолі з Маргарет Тетчер (1979–1990), що супроводжувалась приватизацією національних підприємств, монетаризмом у фінансово-економічній сфері, зменшенням фінансування освіти й охорони здоров'я.
Політика тетчеризму тісно пов'язана з соціально-економічними поняттями та категоріями неолібералізму та «шокової терапії». Поняття «тетчеризм», як і «рейганоміка», увійшло в економічну теорію, відображаючи нове розуміння економічної політики (у межах неолібералізму — концепції вільного, саморегулюваного управління господарською діяльністю).
Відповідно до своїх поглядів на політику та економіку, Тетчер виступала за зменшення рівня впливу держави на економіку, підтримку вільного ринку і підприємництва. Вона намагалась припинити, як їй здавалось, надмірне втручання держави в економіку, і домагалась цього шляхом приватизації державних підприємств і муніципального житла. Після правління Джеймса Каллагана, уряд дійшов висновку, що кейнсіанський підхід до керування попитом провалився, Тетчер відчувала, що економіка не самозбалансувалась і має потребу в нових фіскальних програмах, зосереджених на інфляції.
Вона почала економічні реформи з підвищення процентної ставки для уповільнення зростання грошової маси та уповільнення, у такий б, інфляції. Було зменшено бюджет та скорочено видатки на громадські програми, зокрема, на охорону здоров'я, освіту і будівництво житла. Вона також запровадила обмеження на друк грошей і законами обмежила діяльність профспілок.