Недотримання польським королем обіцянок, які він давав козакам напередодні Хотинської війни
Масове покозачення селян і міщан, які через погіршення умов життя не визнавали місцевої адміністрації та проголошували себе козаками
Невдоволення реєстровців розоренням їхніх господарств панами під час перебування козаків у походах
Заборона польскої влади козакам здійснювати походи проти татар і турків
5.Наполягання запорожців на скасуванні Берестейської унії та узаконенні православної церкви.
1625р.- повстання під проводом Марка Жмайла на Подніпров`ї. Початок переговорів та обрання новим гетьманом поміркованого М. Дорошенка. Результатом переговорів стала Куруківська угода.
1630р. - Перший великий козацький виступ під проводом Тараса Федоровича( Трясила), що мав характер національно-визвольної боротьби.
Вирішальна битва - під Переяславом.
Визначна подія - "Тарасова ніч".
Неспроможність поляків здобути перемогу над повстанцями та укладення Переяславської угоди. Відмова Т. Федоровича від угоди з поляками та підписання договору новообраним гетьманом А. Конашевичем-Бутом.
1635р. - причина- прийняття сеймом Речі Посполитої постанови "Про припинення козацького свавілля". Зруйнування Кодаку козаками на чолі з І. Сулимою. Оточення Кодаку польськими військами; захоплення І. Сулими загоном реєстровців, які проникли у фортецю, його страта у Варшаві.
1637-1638рр. - причина- "чистка" козацтва польським гетьманом М. Потоцьким. Ватажок повстанців - Павло Бут(Павлюк). грудень 1637р.- поразка повстанців під Кумейками, страта П. Бута та інших козацьких лідерів у Варшаві. весна 1638р. - продовження боротьби новообраним гетьманом нереєстрового козацтва Яковом Острянином та перемога у квітні того ж року під Говтвою. травень 1638р- поразка під Лубинами. Продовження боротьби на чолі з новообраним гетьманом Дмитром Гунею та поразка повстанців.
Причини поразок
стихійність, відсутність ретельної підготовки;
локальність виступів, відсутність єдиного лідера,
схильність старшини та реєстровців до переговорів, а не до рішучих воєнних дій
Однажды мне пришлось посетить древнюю Александрию и сейчас я расскажу вам о ней. Плыла я туда на корабле. Ещё издали я увидела достаточно большой маяк на острове Фарос, он был лишь на чуть-чуть меньше пирамиды Хеопса. Надобность в этом маяке была велика! По ночам над его куполом, увенчанным статуей Посейдона, пылал огонь, который освещал всё в округе. С вершины этого маяка наблюдали за морскими просторами: не приближается ли вражеский флот.
Наконец я прибыла в саму Александрию. Город был выстроен по единому плану, все его улицы пересекались под прямыми углами. Главная улица, вымощенная мраморными плитками, была самой широкой и тянулась более чем на 6 км. С утра до позднего вечера все улицы Александрии были заполнены людьми.
Крупнейшим центром науки являлся Музей, занимавший целый район. Ученые и поэты съезжались туда, по приглашению царя Египта, из разных стран. В музее им предоставляли бесплатное жильё, питание и помещения для занятий. По вечерам обитатели музея встречались в красивом портике, где вели научные споры и знакомили друг друга со своими открытиями. При Музее так же находилась знаменитая Александрийская библиотека, которая насчитывала около 700 тысяч папирусных свитков.
Александрии я пробыла несколько дней, после мне пришлось оттуда уехать. Но этот прекрасный город я не забуду никогда
Недотримання польським королем обіцянок, які він давав козакам напередодні Хотинської війни
Масове покозачення селян і міщан, які через погіршення умов життя не визнавали місцевої адміністрації та проголошували себе козаками
Невдоволення реєстровців розоренням їхніх господарств панами під час перебування козаків у походах
Заборона польскої влади козакам здійснювати походи проти татар і турків
5.Наполягання запорожців на скасуванні Берестейської унії та узаконенні православної церкви.
1625р.- повстання під проводом Марка Жмайла на Подніпров`ї. Початок переговорів та обрання новим гетьманом поміркованого М. Дорошенка. Результатом переговорів стала Куруківська угода.
1630р. - Перший великий козацький виступ під проводом Тараса Федоровича( Трясила), що мав характер національно-визвольної боротьби.
Вирішальна битва - під Переяславом.
Визначна подія - "Тарасова ніч".
Неспроможність поляків здобути перемогу над повстанцями та укладення Переяславської угоди. Відмова Т. Федоровича від угоди з поляками та підписання договору новообраним гетьманом А. Конашевичем-Бутом.
1635р. - причина- прийняття сеймом Речі Посполитої постанови "Про припинення козацького свавілля". Зруйнування Кодаку козаками на чолі з І. Сулимою. Оточення Кодаку польськими військами; захоплення І. Сулими загоном реєстровців, які проникли у фортецю, його страта у Варшаві.
1637-1638рр. - причина- "чистка" козацтва польським гетьманом М. Потоцьким. Ватажок повстанців - Павло Бут(Павлюк). грудень 1637р.- поразка повстанців під Кумейками, страта П. Бута та інших козацьких лідерів у Варшаві. весна 1638р. - продовження боротьби новообраним гетьманом нереєстрового козацтва Яковом Острянином та перемога у квітні того ж року під Говтвою. травень 1638р- поразка під Лубинами. Продовження боротьби на чолі з новообраним гетьманом Дмитром Гунею та поразка повстанців.
Причини поразок
стихійність, відсутність ретельної підготовки;
локальність виступів, відсутність єдиного лідера,
схильність старшини та реєстровців до переговорів, а не до рішучих воєнних дій
перевага польскої армії у стратегії та озброєнні.
Однажды мне пришлось посетить древнюю Александрию и сейчас я расскажу вам о ней. Плыла я туда на корабле. Ещё издали я увидела достаточно большой маяк на острове Фарос, он был лишь на чуть-чуть меньше пирамиды Хеопса. Надобность в этом маяке была велика! По ночам над его куполом, увенчанным статуей Посейдона, пылал огонь, который освещал всё в округе. С вершины этого маяка наблюдали за морскими просторами: не приближается ли вражеский флот.
Наконец я прибыла в саму Александрию. Город был выстроен по единому плану, все его улицы пересекались под прямыми углами. Главная улица, вымощенная мраморными плитками, была самой широкой и тянулась более чем на 6 км. С утра до позднего вечера все улицы Александрии были заполнены людьми.
Крупнейшим центром науки являлся Музей, занимавший целый район. Ученые и поэты съезжались туда, по приглашению царя Египта, из разных стран. В музее им предоставляли бесплатное жильё, питание и помещения для занятий. По вечерам обитатели музея встречались в красивом портике, где вели научные споры и знакомили друг друга со своими открытиями. При Музее так же находилась знаменитая Александрийская библиотека, которая насчитывала около 700 тысяч папирусных свитков.
Александрии я пробыла несколько дней, после мне пришлось оттуда уехать. Но этот прекрасный город я не забуду никогда