Христия́нство (від грец. Χριστός — «Месія») — один із напрямів єдинобожжя. Поряд з ісламом та буддизмом входить до числа трьох світових релігій. Характерною рисою християнства, яка вирізняє його серед інших напрямів єдинобожжя, є віра в Ісуса Христа як втілення і прояв Бога заради іння всього людства і людського суспільства і настанови в істині. На відміну від християнства, іслам та юдаїзм не визнають Ісуса Христа як одну з іпостасей Всевишнього. Одна з авраамічних релігій (семітського походження, також юдаїзм, іслам).
Хрест — символ християнства
Християнство зародилося на сході Римської імперії (території сучасного Ізраїлю, в Палестині) у I столітті. Християнська Церква, як фактично єдина географічно-адміністративна спільнота, проіснувала приблизно до 484 року, хоча з кінця I століття в ній виникали різні секти, протистояння. Остаточний розкол Християнської Церкви на Східну (Православ'я) та Західну (Католицизм) відбувся 1054 року, у 1517 р. виник Протестантизм — 3 основне розгалуження в християнстві.
В наш час християнство — найпоширеніша у світі релігія, — його дотримуються близько 2,2 млрд осіб, що становить понад 1/3 людства. Християнство посідає 1-ше місце у світі за географічним поширенням, тобто майже в кожній країні світу є хоча б одна християнська громада.
Итогом выступлений стала октроированная конституция — Манифест 17 октября 1905 года, даровавший гражданские свободы на началах неприкосновенности личности, свободы совести, слова, собраний и союзов. Манифестом учреждался Парламент, состоящий из Государственного Совета и Государственной Думы.
За революцией последовала реакция: так называемый «Третьеиюньский переворот» от 3 (16) июня 1907 года. На короткое время сроком месяца, было сформировано правительство, которые многие называют «Первым Временным»
При нем были изменены правила выборов в Государственную думу для увеличения числа лояльных монархии депутатов; власти на местах не соблюдали декларированные в Манифесте 17 октября 1905 года свободы, наиболее существенный для большинства населения страны аграрный вопрос не был решён.
Таким образом, социальное напряжение, вызвавшее Первую русскую революцию, не было полностью разрешено, что определило предпосылки для последующего революционного выступления 1917 года.
Христия́нство (від грец. Χριστός — «Месія») — один із напрямів єдинобожжя. Поряд з ісламом та буддизмом входить до числа трьох світових релігій. Характерною рисою християнства, яка вирізняє його серед інших напрямів єдинобожжя, є віра в Ісуса Христа як втілення і прояв Бога заради іння всього людства і людського суспільства і настанови в істині. На відміну від християнства, іслам та юдаїзм не визнають Ісуса Христа як одну з іпостасей Всевишнього. Одна з авраамічних релігій (семітського походження, також юдаїзм, іслам).
Хрест — символ християнства
Християнство зародилося на сході Римської імперії (території сучасного Ізраїлю, в Палестині) у I столітті. Християнська Церква, як фактично єдина географічно-адміністративна спільнота, проіснувала приблизно до 484 року, хоча з кінця I століття в ній виникали різні секти, протистояння. Остаточний розкол Християнської Церкви на Східну (Православ'я) та Західну (Католицизм) відбувся 1054 року, у 1517 р. виник Протестантизм — 3 основне розгалуження в християнстві.
В наш час християнство — найпоширеніша у світі релігія, — його дотримуються близько 2,2 млрд осіб, що становить понад 1/3 людства. Християнство посідає 1-ше місце у світі за географічним поширенням, тобто майже в кожній країні світу є хоча б одна християнська громада.
Объяснение:
Итогом выступлений стала октроированная конституция — Манифест 17 октября 1905 года, даровавший гражданские свободы на началах неприкосновенности личности, свободы совести, слова, собраний и союзов. Манифестом учреждался Парламент, состоящий из Государственного Совета и Государственной Думы.
За революцией последовала реакция: так называемый «Третьеиюньский переворот» от 3 (16) июня 1907 года. На короткое время сроком месяца, было сформировано правительство, которые многие называют «Первым Временным»
При нем были изменены правила выборов в Государственную думу для увеличения числа лояльных монархии депутатов; власти на местах не соблюдали декларированные в Манифесте 17 октября 1905 года свободы, наиболее существенный для большинства населения страны аграрный вопрос не был решён.
Таким образом, социальное напряжение, вызвавшее Первую русскую революцию, не было полностью разрешено, что определило предпосылки для последующего революционного выступления 1917 года.