Події, які відбулися в період Першої світової війни можна тісно пов’язати із активізацією українського національно-визвольного руху та початком Української революції. Підтвердженням цього є наступні факти:
1) Інституціоналізація політичного руху. Українські свідомі мешканці та, в основному, політики територій Галичини та Наддніпрянщини вбачали війну між Австро-Угорською та Російською імперіями символом та знаком для побудови власної суверенної держави. Для побудови незалежної України та відстоювання українських політичних інтересів були створені наступні інституції: Головна українська, Союз визволення України, Загальна українська рада, Українська парламентарна репрезентація.
2) Створення власних військових загонів/армії. В серпні 1914 р. Головна Українська рада закликала добровольців вступати у полки Українських Січових Стрільців, покликаних захищати Галичину від російських військ. Активно діяли молодіжні військово-патріотичні скаутські організації, які готувалися до майбутніх боїв за незалежну соборну Україну.
3) Погіршення соціально-економічного стану українців та депортації, як мотивація до незалежності. Вина була покладена саме на Австро-Угорщину та Російську імперію. Значні зміни відбулися в економіці й особливо відчутно позначилися на побутовому рівні. Різко зростали ціни на предмети експорту, продукти харчування, паливо та проїзд. З кінця 1915 р. в ряді міст України стала відчутною нестача м’яса, ціни на нього виросли вдвічі. У багатьох містах гався цукровий дефіцит.
4) Недовіра народу до влади. Особливо це стало відчутно за кризи будинку Романових.
Перша світова війна, яка стала випробуванням для всього українського народу, створила об’єктивні передумови для зростання української національної свідомості, скристалізувала національні гасла та сприяла розгортанню Української революції, яка вперше за багато століть дала реальний шанс для втілення в життя віковічної мрії українців – створення власної суверенної держави.
Успішний розвиток природничих наук пояснюється об'єктивною основою їх досліджень і постійним уточненням класифікацій досліджуваних ними об'єктів природи.
Об'єктивність тверджень у природничих науках перевіряється їх відповідністю фактам і класифікаціям, а не думкам авторитетів.
В основі сучасної філософії тільки обговорення припущень і припущень деяких авторитетів, про устрій дійсності і суспільства, тому вони не можуть змінюватися і розвиватися без появи нових авторитетів з новими здогадками і припущеннями.
Для успішного постійного розвитку філософії необхідно перейняти досвід природничих наук і створити класифікацію досліджуваних об'єктів – систему загальних понять/категорій людської мови.
Створити окрему систему людського / російської мови практично неможливо через відсутність відповідної форми систематизації загальних понять, отже, систему російської мови необхідно створювати в комплексі з іншими системами об'єктів природи, за загальною для них формі.
Аналіз системи людської мови повинен бути аналогічний аналізу інших систем об'єктів природи.
Теорії, придумані і створені людьми, не можуть входити до складу логічно обґрунтованого світогляду, який вивчає тільки незалежні від людини закономірності природи; вони можуть тільки
Події, які відбулися в період Першої світової війни можна тісно пов’язати із активізацією українського національно-визвольного руху та початком Української революції. Підтвердженням цього є наступні факти:
1) Інституціоналізація політичного руху. Українські свідомі мешканці та, в основному, політики територій Галичини та Наддніпрянщини вбачали війну між Австро-Угорською та Російською імперіями символом та знаком для побудови власної суверенної держави. Для побудови незалежної України та відстоювання українських політичних інтересів були створені наступні інституції: Головна українська, Союз визволення України, Загальна українська рада, Українська парламентарна репрезентація.
2) Створення власних військових загонів/армії. В серпні 1914 р. Головна Українська рада закликала добровольців вступати у полки Українських Січових Стрільців, покликаних захищати Галичину від російських військ. Активно діяли молодіжні військово-патріотичні скаутські організації, які готувалися до майбутніх боїв за незалежну соборну Україну.
3) Погіршення соціально-економічного стану українців та депортації, як мотивація до незалежності. Вина була покладена саме на Австро-Угорщину та Російську імперію. Значні зміни відбулися в економіці й особливо відчутно позначилися на побутовому рівні. Різко зростали ціни на предмети експорту, продукти харчування, паливо та проїзд. З кінця 1915 р. в ряді міст України стала відчутною нестача м’яса, ціни на нього виросли вдвічі. У багатьох містах гався цукровий дефіцит.
4) Недовіра народу до влади. Особливо це стало відчутно за кризи будинку Романових.
Перша світова війна, яка стала випробуванням для всього українського народу, створила об’єктивні передумови для зростання української національної свідомості, скристалізувала національні гасла та сприяла розгортанню Української революції, яка вперше за багато століть дала реальний шанс для втілення в життя віковічної мрії українців – створення власної суверенної держави.
Успішний розвиток природничих наук пояснюється об'єктивною основою їх досліджень і постійним уточненням класифікацій досліджуваних ними об'єктів природи.
Об'єктивність тверджень у природничих науках перевіряється їх відповідністю фактам і класифікаціям, а не думкам авторитетів.
В основі сучасної філософії тільки обговорення припущень і припущень деяких авторитетів, про устрій дійсності і суспільства, тому вони не можуть змінюватися і розвиватися без появи нових авторитетів з новими здогадками і припущеннями.
Для успішного постійного розвитку філософії необхідно перейняти досвід природничих наук і створити класифікацію досліджуваних об'єктів – систему загальних понять/категорій людської мови.
Створити окрему систему людського / російської мови практично неможливо через відсутність відповідної форми систематизації загальних понять, отже, систему російської мови необхідно створювати в комплексі з іншими системами об'єктів природи, за загальною для них формі.
Аналіз системи людської мови повинен бути аналогічний аналізу інших систем об'єктів природи.
Теорії, придумані і створені людьми, не можуть входити до складу логічно обґрунтованого світогляду, який вивчає тільки незалежні від людини закономірності природи; вони можуть тільки