-розвиток феодального землеволодіння, зміцнення його вотчинної форми, посилення боярства;
-великі розміри території держави, їхній різний етнічний склад;
-розвиток і піднесення удільних земель, князівські міжусобиці;
-відсутність сталого порядку престолонаслідування тощо;
-сучасні історики роздробленість тлумачать не як розпад держави, а як зміну її устрою та форми правління.
Київську Русь цих часів дослідники називають федеративною монархією.
Форму правління визначають як колективний сюзеренітет: замість одного великого князя владу здійснює об’єднання найвпливовіших князів.
На українських землях сформувалося 5 князівств: Київське, Чернігівське, Переяславське, Волинське, Галицьке, згодом утворилося Галицько-Волинське.
-розвиток феодального землеволодіння, зміцнення його вотчинної форми, посилення боярства;
-великі розміри території держави, їхній різний етнічний склад;
-розвиток і піднесення удільних земель, князівські міжусобиці;
-відсутність сталого порядку престолонаслідування тощо;
-сучасні історики роздробленість тлумачать не як розпад держави, а як зміну її устрою та форми правління.
Київську Русь цих часів дослідники називають федеративною монархією.
Форму правління визначають як колективний сюзеренітет: замість одного великого князя владу здійснює об’єднання найвпливовіших князів.
На українських землях сформувалося 5 князівств: Київське, Чернігівське, Переяславське, Волинське, Галицьке, згодом утворилося Галицько-Волинське.