Музыка – это источник удовольствия Музыкальные ритмы нам испытывать заряд бодрости и энергии, душевного подъема, забыть о проблемах, расслабиться, настроиться на рабочий лад. Многие из нас ставят на будильник любимые мелодии – потому что просыпаться так приятнее и настроение поднимается. День начинается с радостных моментов. Музыка очень близка нам. Мы быстро «входим» в контакт с ней: танцуем, двигаемся под звуки ритма. Движения наших тел отображают наше ощущение и понимание музыки, мы словно пропускаем её через себя. Помимо этого, все свои неприятные чувства иэмоции мы проецируем на неё. Музыка нас от стресса расслабиться, успокоиться.
Ученые нашли тому объяснение. Оказывается, музыка воздействует на центр удовольствия в нашем мозге. И мы получаем удовольствие сродни тому, когда едим и занимаемся сексом.
Музыка справиться состраданием и побороть печаль Мы слушаем музыку не только, когда наши глаза светятся от счастья, на душе весело и легко. Даже в грустные и тяжелые моменты жизни музыка окружает нас. Но когда на сердце грусть и печаль, в душе осадок горечи, мы ставим пластинку с грустные мелодиями. Тяги к веселым ритмам отсутствует. Ощущение, что печальные и даже трагические мелодии нам справиться с собственной душевной болью, побороть печаль, очищает нас от негативных эмоций. Во время депрессии или в другие тяжелые минуты, многие из нас становятся словно каменные, лишенные чувствовать. Музыка с нотками грусти освободиться от этого защитного кокона, позволяя снова чувствовать, вызывая эмоции, слезы. Одним словом, мы снова начинам жить через чувства. Печаль и грусть размыкает этот круг, в котором мы прибываем во время душевных переживаний. Мы открываемся жизни, успокаиваемся, начинаем глядеть в будущее, ищем новые пути и выходы.
Музыка вдохновляет нас и делает умнее Музыка – это своего рода вдохновение и муза. Многие талантливые личности обязаны любимым мелодиям новыми открытиями и творениями. Что и говорить, многие из нас творят под любимую музыку: кто-то на кухне, на бумаге, нотном листе или станке. Благодаря объемной музыки, звучащей на трех разных частотах, наш мозг начинает активнее работать. Музыка активизирует мышление, потому как процесс это эмоциональный, а мелодии дарят эмоции. Под влиянием музыки границы и нашего мышления расширяются.
Музыка защищает нас Музыка выступает в роли щита, ограждающего нас от окружающих и собственных проблем. Мы пытаемся защититься посредством музыки от излишней общительности. Многие на рабочем месте одевают наушники и включают ненавязчивую музыку, потому это им не отвлекаться на посторонние звуки и сосредоточиться на деле. Как часто после ссор с ребенком или любимым человеком, тот или иной уходил в свою комнату и включал музыку погромче. Это оградиться от нежелательного общения с родителями, близкими людьми. Поэтому на улицах мегаполисов и крупных городов часто встречаются люди с наушниками. Таким образом они пытаются уединиться и подумать о своем, не чувствуя себя всего лишь песчинкой в огромной массе людей.
Музыка нам задуматься о «глубоком» Музыка заставляет нас размышлять о бессознательном, на вечные темы, возвращаться в детство, заново переживать яркие и счастливые мгновения жизни. Потому как эмоции в нашей жизни привязаны к определенным звукам, мелодиям. И когда мы слышим что-то знакомое, то это навевает определенные воспоминания.
Та музыка, которую мы слушаем сейчас, в этот этап жизни, обуславливает нашу индивидуальность, раскрывает её понять себя, какие мы на самом деле. Музыка, словно, проектор отображает наш внутренний мир. Слушая ту или иную мелодию, мы пропускаем через себя определенные эмоции, которые не показываем и сдерживаем в повседневности.
Авгієві стайні У грецькій міфології Авгієві стайні — обширні стайні Авгія, царя Еліди, які протягом багатьох років не прибиралися. Очищені від смороду були в один день Гераклом. Він направив через стайні річку Алфей, води якої і забрали усі нечистоти. Міф цей вперше повідомлений старогрецьким істориком Діодором Сіцілійським. Виниклий звідси вираз «Авгієві стайні» виражає вкрай запущене приміщення, а також справи, що знаходяться у крайньому безладі.
Аврора У римській міфології Аврора — богиня ранішньої зорі. У образній і поетичній мові взагалі синонім ранішньої зорі. Вираз «рожевоперста Аврора» увійшло до літературної мови із творів Гомера. У грецькій міфології їй відповідає Еос.
Антей За грецькою міфологією Антей — велетень, володар Лівії, син бога моря Посейдона і богині землі Геї. Викликав на бій усіх, хто з’являвся у його володіннях, і був непереможним, доки торкався матері-землі. Задушив його Геракл відірвавши від землі. Міф цей наданий грецьким письменником Аполлодором в «Бібліотеці». Образ Антея використовується, коли говорять про силу, якою людина володіє, якщо він пов’язаний з рідною землею, рідним народом.
Аргус, Аргос За грецькою міфологією Аргус — стоокий велетень, уособлення зоряного піднебіння, син Геї. Богиня Гера змусила його стерегти Іо, кохану свого чоловіка Зевса, як він перетворив на корову, щоб вберегти від гніву ревнивої дружини. Гера випрохала у Зевса корову і приставила до неї Аргоса, який пильно стеріг її — лише два ока у нього водночас закривалися, інші булі відкриті і стежили за Іо. Лише Гермесу вдалося його вбити. Гера перенесла очі Аргоса на пір’я павича. Ім’я Аргуса стало прозвиськом для пильного і невсипущого вартового. За іншою легендою, стоокий Аргус втілює зоряне піднебіння.
Аріаднина нитка, нитка Аріадни За грецькою міфологією Аріадна — донька царя Криту Міноса і Пасіфаї. Колі на острів Крит з Афін разом із хлопцями, приреченими на поживу Мінотаврові, прибув царевич Тесей, Аріадна закохалася у нього. Мінотавр знаходився у Лабіринті — палаці з такою кількістю переходів, що із нього було неможливо вибратися. Аріадна дала Тесею клубок ниток, які він розмотував, входячи до Лабіринту. Вбивши Мінотавра, Тесей вибрався з Лабіринту за до розмотаної нитки (Овідій, Метаморфози). У переносному розумінні нитка Аріадни — шляховказівна нитка, можливість, що допомагає вийти із скрутного положення.
Аркадія Аркадія — область в центральній частині Пелопоннесу. У античній літературі і пізніше (головним чином в пасторалях 16—18 ст.) Аркадія зображувалася райською країною з патріархальною простотою устрою. У переносному розумінні — щаслива країна.
П’ята Ахіллеса У грецькій міфології Ахіллес (Ахілл) — один із найсильніших і хоробріших Героїв; він оспіваний в «Іліаді» Гомера. Післягомерівський міф, переданий римським письменником Гігіном, повідомляє, що матір Ахілла — богиня Фетіда, бажаючи зробити сина безсмертним, занурювала його у священні води річки Стікс. Лише п’ята, за яку Фетіда його тримала, не торкнулася води і залишилася вразливою. У цю п’яту Ахілл і був смертельно поранений стрілою Паріса. Звідси виник вираз «п’ята Ахіллеса», що вживається у значенні: слабке, вразливе місце.
Бідний, як Ір У грецькій міфології Ір — один із персонажів «Одіссеї», жебрак, що вступив у бійку з Одіссеєм, коли той під виглядом жебрака повернувся в рідний будинок. У переносному розумінні — бідняк.
Бочка Данаїд, бездонна бочка Данаїди за грецькою міфологією — п’ятдесят доньок царя Лівії Даная, які по велінню батька вбили у шлюбну ніч своїх чоловіків. Тільки одна з них наважилася не послухатися батька. У покарання Данаїди повинні були в Аїді вічно наповнювати водою бездонну бочку. У переносному розумінні — «бочка Данаїд», «робота Данаїд» — даремна і нескінченна праця. Міф про Данаїд вперше викладений римським письменником Гігіном (Байки), проте образ бездонної посудини зустрічається у древніх греків раніше. Лукіан перший використав вираз «бочка Данаїд». Століття Астреї У грецькій міфології Діку Астрея — одна із Ор, богиня справедливості, донька Зевса і Феміди. Діку повідомляла Зевса про усі несправедливості, що творяться на землі. Час, коли вона знаходилася на землі, був щасливим — «золотим століттям». Вона покинула землю в залізному столітті і відтоді під ім’ям Діви сяє в сузір’ї Зодіаку. Прізвисько Астрея (зоряна, небесна), ймовірно, пов’язано з уявленням про те, що істинна справедливість можлива лише на небесах. Вираження «Століття Астреї» вживається в значенні щаслива пора.
Музыкальные ритмы нам испытывать заряд бодрости и энергии, душевного подъема, забыть о проблемах, расслабиться, настроиться на рабочий лад. Многие из нас ставят на будильник любимые мелодии – потому что просыпаться так приятнее и настроение поднимается. День начинается с радостных моментов. Музыка очень близка нам. Мы быстро «входим» в контакт с ней: танцуем, двигаемся под звуки ритма. Движения наших тел отображают наше ощущение и понимание музыки, мы словно пропускаем её через себя. Помимо этого, все свои неприятные чувства иэмоции мы проецируем на неё. Музыка нас от стресса расслабиться, успокоиться.
Ученые нашли тому объяснение. Оказывается, музыка воздействует на центр удовольствия в нашем мозге. И мы получаем удовольствие сродни тому, когда едим и занимаемся сексом.
Музыка справиться состраданием и побороть печаль
Мы слушаем музыку не только, когда наши глаза светятся от счастья, на душе весело и легко. Даже в грустные и тяжелые моменты жизни музыка окружает нас. Но когда на сердце грусть и печаль, в душе осадок горечи, мы ставим пластинку с грустные мелодиями. Тяги к веселым ритмам отсутствует. Ощущение, что печальные и даже трагические мелодии нам справиться с собственной душевной болью, побороть печаль, очищает нас от негативных эмоций. Во время депрессии или в другие тяжелые минуты, многие из нас становятся словно каменные, лишенные чувствовать. Музыка с нотками грусти освободиться от этого защитного кокона, позволяя снова чувствовать, вызывая эмоции, слезы. Одним словом, мы снова начинам жить через чувства. Печаль и грусть размыкает этот круг, в котором мы прибываем во время душевных переживаний. Мы открываемся жизни, успокаиваемся, начинаем глядеть в будущее, ищем новые пути и выходы.
Музыка вдохновляет нас и делает умнее
Музыка – это своего рода вдохновение и муза. Многие талантливые личности обязаны любимым мелодиям новыми открытиями и творениями. Что и говорить, многие из нас творят под любимую музыку: кто-то на кухне, на бумаге, нотном листе или станке. Благодаря объемной музыки, звучащей на трех разных частотах, наш мозг начинает активнее работать. Музыка активизирует мышление, потому как процесс это эмоциональный, а мелодии дарят эмоции. Под влиянием музыки границы и нашего мышления расширяются.
Музыка защищает нас
Музыка выступает в роли щита, ограждающего нас от окружающих и собственных проблем. Мы пытаемся защититься посредством музыки от излишней общительности. Многие на рабочем месте одевают наушники и включают ненавязчивую музыку, потому это им не отвлекаться на посторонние звуки и сосредоточиться на деле. Как часто после ссор с ребенком или любимым человеком, тот или иной уходил в свою комнату и включал музыку погромче. Это оградиться от нежелательного общения с родителями, близкими людьми. Поэтому на улицах мегаполисов и крупных городов часто встречаются люди с наушниками. Таким образом они пытаются уединиться и подумать о своем, не чувствуя себя всего лишь песчинкой в огромной массе людей.
Музыка нам задуматься о «глубоком»
Музыка заставляет нас размышлять о бессознательном, на вечные темы, возвращаться в детство, заново переживать яркие и счастливые мгновения жизни. Потому как эмоции в нашей жизни привязаны к определенным звукам, мелодиям. И когда мы слышим что-то знакомое, то это навевает определенные воспоминания.
Та музыка, которую мы слушаем сейчас, в этот этап жизни, обуславливает нашу индивидуальность, раскрывает её понять себя, какие мы на самом деле. Музыка, словно, проектор отображает наш внутренний мир. Слушая ту или иную мелодию, мы пропускаем через себя определенные эмоции, которые не показываем и сдерживаем в повседневности.
Авгієві стайні У грецькій міфології Авгієві стайні — обширні стайні Авгія, царя Еліди, які протягом багатьох років не прибиралися. Очищені від смороду були в один день Гераклом. Він направив через стайні річку Алфей, води якої і забрали усі нечистоти. Міф цей вперше повідомлений старогрецьким істориком Діодором Сіцілійським. Виниклий звідси вираз «Авгієві стайні» виражає вкрай запущене приміщення, а також справи, що знаходяться у крайньому безладі.
Аврора У римській міфології Аврора — богиня ранішньої зорі. У образній і поетичній мові взагалі синонім ранішньої зорі. Вираз «рожевоперста Аврора» увійшло до літературної мови із творів Гомера. У грецькій міфології їй відповідає Еос.
Антей За грецькою міфологією Антей — велетень, володар Лівії, син бога моря Посейдона і богині землі Геї. Викликав на бій усіх, хто з’являвся у його володіннях, і був непереможним, доки торкався матері-землі. Задушив його Геракл відірвавши від землі. Міф цей наданий грецьким письменником Аполлодором в «Бібліотеці». Образ Антея використовується, коли говорять про силу, якою людина володіє, якщо він пов’язаний з рідною землею, рідним народом.
Аргус, Аргос За грецькою міфологією Аргус — стоокий велетень, уособлення зоряного піднебіння, син Геї. Богиня Гера змусила його стерегти Іо, кохану свого чоловіка Зевса, як він перетворив на корову, щоб вберегти від гніву ревнивої дружини. Гера випрохала у Зевса корову і приставила до неї Аргоса, який пильно стеріг її — лише два ока у нього водночас закривалися, інші булі відкриті і стежили за Іо. Лише Гермесу вдалося його вбити. Гера перенесла очі Аргоса на пір’я павича. Ім’я Аргуса стало прозвиськом для пильного і невсипущого вартового. За іншою легендою, стоокий Аргус втілює зоряне піднебіння.
Аріаднина нитка, нитка Аріадни За грецькою міфологією Аріадна — донька царя Криту Міноса і Пасіфаї. Колі на острів Крит з Афін разом із хлопцями, приреченими на поживу Мінотаврові, прибув царевич Тесей, Аріадна закохалася у нього. Мінотавр знаходився у Лабіринті — палаці з такою кількістю переходів, що із нього було неможливо вибратися. Аріадна дала Тесею клубок ниток, які він розмотував, входячи до Лабіринту. Вбивши Мінотавра, Тесей вибрався з Лабіринту за до розмотаної нитки (Овідій, Метаморфози). У переносному розумінні нитка Аріадни — шляховказівна нитка, можливість, що допомагає вийти із скрутного положення.
Аркадія Аркадія — область в центральній частині Пелопоннесу. У античній літературі і пізніше (головним чином в пасторалях 16—18 ст.) Аркадія зображувалася райською країною з патріархальною простотою устрою. У переносному розумінні — щаслива країна.
П’ята Ахіллеса У грецькій міфології Ахіллес (Ахілл) — один із найсильніших і хоробріших Героїв; він оспіваний в «Іліаді» Гомера. Післягомерівський міф, переданий римським письменником Гігіном, повідомляє, що матір Ахілла — богиня Фетіда, бажаючи зробити сина безсмертним, занурювала його у священні води річки Стікс. Лише п’ята, за яку Фетіда його тримала, не торкнулася води і залишилася вразливою. У цю п’яту Ахілл і був смертельно поранений стрілою Паріса. Звідси виник вираз «п’ята Ахіллеса», що вживається у значенні: слабке, вразливе місце.
Бідний, як Ір У грецькій міфології Ір — один із персонажів «Одіссеї», жебрак, що вступив у бійку з Одіссеєм, коли той під виглядом жебрака повернувся в рідний будинок. У переносному розумінні — бідняк.
Бочка Данаїд, бездонна бочка Данаїди за грецькою міфологією — п’ятдесят доньок царя Лівії Даная, які по велінню батька вбили у шлюбну ніч своїх чоловіків. Тільки одна з них наважилася не послухатися батька. У покарання Данаїди повинні були в Аїді вічно наповнювати водою бездонну бочку. У переносному розумінні — «бочка Данаїд», «робота Данаїд» — даремна і нескінченна праця. Міф про Данаїд вперше викладений римським письменником Гігіном (Байки), проте образ бездонної посудини зустрічається у древніх греків раніше. Лукіан перший використав вираз «бочка Данаїд». Століття Астреї У грецькій міфології Діку Астрея — одна із Ор, богиня справедливості, донька Зевса і Феміди. Діку повідомляла Зевса про усі несправедливості, що творяться на землі. Час, коли вона знаходилася на землі, був щасливим — «золотим століттям». Вона покинула землю в залізному столітті і відтоді під ім’ям Діви сяє в сузір’ї Зодіаку. Прізвисько Астрея (зоряна, небесна), ймовірно, пов’язано з уявленням про те, що істинна справедливість можлива лише на небесах. Вираження «Століття Астреї» вживається в значенні щаслива пора.