Ярослав Мудрий. Роки життя - 983/987 - 17/20 лютого 1054. Найбільшу владу мав з 1019 р. по 1054 р., тому що саме в цей час він був великим київським князем. Але вже у 1010 р. батько поставив його правити Новгородом. Ярослав Мудрий здобув найбільшу владу унаслідок участі у міжусобній боротьбі за владу з братами після смерті батька. Ярослав Мудрий був людиною високою на зріст (близько 175 см.) із середнім видовженим обличчям, різко випнутим носом дещо хвилястої форми. Він був відважний, мудрим, великим стратегом Київської Русі. На мою думку, на формування його характеру впливув батько Володимир Великий. Адже і він відіграв важливу роль у формуванні Київської держави (хреститель Русі). Я ставлюся до нього з повагою, тому що саме за час правління Ярослава Мудрого гається піднесення Давньоруської держави. Було розширено територію Київської Русі, укріплено кордони, встановлено контакти з багатьма європейськими країнами. Князь приділяв велике значення внутрішньому устрою держави. Ярослав Мудрий був далекоглядним, тому всі свої дії робив з розумом за що його і прозвали "Мудрим". 37 років правління Ярослава Мудрого заклали міцний фундамент розвитку традицій державотворення на українських землях. Протягом цього часу Давньоруська держава зберігала свою могутність і міжнародний авторитет.
Si vis pacem, para bellum (с лат. — «Хочешь мира — готовься к войне») — латинское крылатое выражение, авторство которого приписывается римскому историку Корнелию Непоту (жизнеописание фиванского полководца IV века до н. э. Эпаминонда).
Схожая формулировка фразы принадлежит римскому военному писателю Флавию Вегецию[1]:
Таким образом, кто хочет мира, пусть готовится к войне; кто хочет победы, пусть старательно обучает воинов; кто желает получить благоприятный результат, пусть ведёт войну, опираясь на искусство и знание, а не на случай. Никто не осмеливается вызывать и оскорблять того, о ком он знает, что в сражении тот окажется сильнее его.
Оригинальный текст (лат.)
Igitur qui desiderat pacem, praeparet bellum; qui uictoriam cupit, milites inbuat diligenter; qui secundos optat euentus, dimicet arte, non casu. Nemo prouocare, nemo audet offendere quem intellegit superiorem esse, si pugnet. — «Краткое изложение военного дела». Книга III. V век
Пистолет Luger Parabellum был назван по двум последним словам этой пословицы — «Готовься к войне». Это также стало наименованием, под которым был зарегистрирован патрон 9x19 Parabellum. После Второй мировой войны патрон был принят на вооружение во многих странах мира и стал стандартным патроном стран НАТО.
Другой вариант перевода: «Хочешь мира, готовь войну»[2].
Ярослав Мудрий. Роки життя - 983/987 - 17/20 лютого 1054. Найбільшу владу мав з 1019 р. по 1054 р., тому що саме в цей час він був великим київським князем. Але вже у 1010 р. батько поставив його правити Новгородом. Ярослав Мудрий здобув найбільшу владу унаслідок участі у міжусобній боротьбі за владу з братами після смерті батька. Ярослав Мудрий був людиною високою на зріст (близько 175 см.) із середнім видовженим обличчям, різко випнутим носом дещо хвилястої форми. Він був відважний, мудрим, великим стратегом Київської Русі. На мою думку, на формування його характеру впливув батько Володимир Великий. Адже і він відіграв важливу роль у формуванні Київської держави (хреститель Русі). Я ставлюся до нього з повагою, тому що саме за час правління Ярослава Мудрого гається піднесення Давньоруської держави. Було розширено територію Київської Русі, укріплено кордони, встановлено контакти з багатьма європейськими країнами. Князь приділяв велике значення внутрішньому устрою держави. Ярослав Мудрий був далекоглядним, тому всі свої дії робив з розумом за що його і прозвали "Мудрим". 37 років правління Ярослава Мудрого заклали міцний фундамент розвитку традицій державотворення на українських землях. Протягом цього часу Давньоруська держава зберігала свою могутність і міжнародний авторитет.
норм??
Объяснение:
Si vis pacem, para bellum (с лат. — «Хочешь мира — готовься к войне») — латинское крылатое выражение, авторство которого приписывается римскому историку Корнелию Непоту (жизнеописание фиванского полководца IV века до н. э. Эпаминонда).
Схожая формулировка фразы принадлежит римскому военному писателю Флавию Вегецию[1]:
Таким образом, кто хочет мира, пусть готовится к войне; кто хочет победы, пусть старательно обучает воинов; кто желает получить благоприятный результат, пусть ведёт войну, опираясь на искусство и знание, а не на случай. Никто не осмеливается вызывать и оскорблять того, о ком он знает, что в сражении тот окажется сильнее его.
Оригинальный текст (лат.)
Igitur qui desiderat pacem, praeparet bellum; qui uictoriam cupit, milites inbuat diligenter; qui secundos optat euentus, dimicet arte, non casu. Nemo prouocare, nemo audet offendere quem intellegit superiorem esse, si pugnet. — «Краткое изложение военного дела». Книга III. V век
Пистолет Luger Parabellum был назван по двум последним словам этой пословицы — «Готовься к войне». Это также стало наименованием, под которым был зарегистрирован патрон 9x19 Parabellum. После Второй мировой войны патрон был принят на вооружение во многих странах мира и стал стандартным патроном стран НАТО.
Другой вариант перевода: «Хочешь мира, готовь войну»[2].