Три війни між Стародавнім Римом і Карфагеном ( «пунами», тобто фінікійцями, від лат. Punicus або poenicus), що тривали з перервами в 264-146 роках до н. е. У війнах переміг Рим і тим самим зміцнив своє становище в Західному Середземномор'ї. Карфаген був унічтожен.Войни привели до важливих соціальних і політичних змін в Римі і в усьому Середземномор'ї. Найважливішим наслідком стало зникнення найбільшої держави, стримувати доти Рим. Лише перемога над Карфагеном зробила можливим поширення римського панування на все узбережжя Середземного моря.Кроме цього, приплив рабів-військовополонених і іншої здобичі в Рим стимулював розвиток рабовласництва. Рим перетворився з італійського поліса в найбільшу середземноморську державу, яка панувала над племенами Західної і Північної Африки та Іспанії. Захоплені території (Сицилія, Сардинія і Корсика, Іспанія, західна частина Північної Африки) були перетворені в римські провінції. У самому Римі загострилися протиріччя між аристократією і торгово-ростовщическими верствами суспільства, добивалися права брати участь в пограбуванні захоплених земель. Приплив срібла з земель колишнього Карфагена прискорив розвиток римської економіки і тим самим зробив Рим могущественнейшей державою Стародавнього світу.
Объяснение:
Великий Карфаген вів три війни. Після першої він ще залишався великою державою, після другої він ще існував, після третьої він був знищений.
ответ: Після завоювання південної Індії британцям протистояли Сикхська держава та маратхські князівства. Сикхи відкинули пропозицію маратхів об'єднатись і в 1806 році підписали мир з британцями. Ост-Індська компанія пообіцяла не чинити наступ на територію сикхів, якщо уряд Пенджабу не буде здійснювати антибританських дій або заключати союзи з супротивниками Британії. На цьому етапі для британців термінове завоювання Пенджабу основною метою ще не було.
Маратхи, навпаки, на початку XIX століття були серйозною перешкодою для посилення британської влади в Індії. В другій англо-маратхській війні 1802—1805 років англійським військам вдалось розбити індійських князів поодинці. Для надання ілюзорної законності політичному пануванню Ост-Індської компанії, британці фіктивно зберегли династію Великих Моголів і оголосили, що компанія править країною від їх імені.
Одним із знарядь підкорення феодальних князів у цей період була субсидіарна система. Британці змусили їх підписати ряд договорів, за якими на території князівств за кошт феодалів створювались військові загони під керівництвом англійських офіцерів. Феодальні князівства втратили права військових угод і перетворились на васалів Ост-Індської компанії.
Три війни між Стародавнім Римом і Карфагеном ( «пунами», тобто фінікійцями, від лат. Punicus або poenicus), що тривали з перервами в 264-146 роках до н. е. У війнах переміг Рим і тим самим зміцнив своє становище в Західному Середземномор'ї. Карфаген був унічтожен.Войни привели до важливих соціальних і політичних змін в Римі і в усьому Середземномор'ї. Найважливішим наслідком стало зникнення найбільшої держави, стримувати доти Рим. Лише перемога над Карфагеном зробила можливим поширення римського панування на все узбережжя Середземного моря.Кроме цього, приплив рабів-військовополонених і іншої здобичі в Рим стимулював розвиток рабовласництва. Рим перетворився з італійського поліса в найбільшу середземноморську державу, яка панувала над племенами Західної і Північної Африки та Іспанії. Захоплені території (Сицилія, Сардинія і Корсика, Іспанія, західна частина Північної Африки) були перетворені в римські провінції. У самому Римі загострилися протиріччя між аристократією і торгово-ростовщическими верствами суспільства, добивалися права брати участь в пограбуванні захоплених земель. Приплив срібла з земель колишнього Карфагена прискорив розвиток римської економіки і тим самим зробив Рим могущественнейшей державою Стародавнього світу.
Объяснение:
Великий Карфаген вів три війни. Після першої він ще залишався великою державою, після другої він ще існував, після третьої він був знищений.
Бертольд Брехт
ответ: Після завоювання південної Індії британцям протистояли Сикхська держава та маратхські князівства. Сикхи відкинули пропозицію маратхів об'єднатись і в 1806 році підписали мир з британцями. Ост-Індська компанія пообіцяла не чинити наступ на територію сикхів, якщо уряд Пенджабу не буде здійснювати антибританських дій або заключати союзи з супротивниками Британії. На цьому етапі для британців термінове завоювання Пенджабу основною метою ще не було.
Маратхи, навпаки, на початку XIX століття були серйозною перешкодою для посилення британської влади в Індії. В другій англо-маратхській війні 1802—1805 років англійським військам вдалось розбити індійських князів поодинці. Для надання ілюзорної законності політичному пануванню Ост-Індської компанії, британці фіктивно зберегли династію Великих Моголів і оголосили, що компанія править країною від їх імені.
Одним із знарядь підкорення феодальних князів у цей період була субсидіарна система. Британці змусили їх підписати ряд договорів, за якими на території князівств за кошт феодалів створювались військові загони під керівництвом англійських офіцерів. Феодальні князівства втратили права військових угод і перетворились на васалів Ост-Індської компанії.
Объяснение: