Придумайте план, будь празька весна" 1968 – період політ. лібералізації та суспільно-політ. реформ у чехословаччині із січня (пленум цк комуніст. партії чехословаччини (кпч), обрання о.дубчека 1-м секретарем цк кпч) до серпня (вторгнення військ. підрозділів зс срср і країн варшавського договору до
чехословац. соціаліст. республіки (чсср) 21 серпня 1968), спрямованих на побудову "соціалізму з людським обличчям". у своїй основі "п.в." була сусп. рухом широких мас за демократ. перетворення в країні, зініційованим реформаторською течією всередині кпч і представниками інтелігенції. рад. пропаганда
називала події в чехословаччині "загрозою для соціалістичної системи". усвідомлюючи це, влада прагнула створити щільний заслін впливу демократ. процесів у чсср на рад. сусп-во. в срср і, зокрема, в україні важливу роль у формуванні громад. думки відіграли закриті інформаційні листи цк кпрс, які
протягом 1968 – 1-ї пол. 1969 надсилалися первинним парт. орг-ціям країни. вони стали стрижнем ідеологічних заходів, розрахованих на членів кпрс, широкі кола населення. однією з форм ідеологічної і психологічної обробки населення стало проведення засідань парт. активів, закритих і відкритих парт.
зборів, масових мітингів у трудових колективах. дієвий вплив на населення здійснювали засоби масової інформації, які поширювали матеріали в руслі рішень вищого партійно-держ. кер-ва срср. незважаючи на протидію владних структур, жорстку цензуру, об'єктивна інформація про події 1968 в чехословаччині
різноманітними каналами доходила в україну і поширювалася серед широких кіл населення. важливим каналом розповсюдження зазначеної інформації залишалися змі чсср, які здійснювали свій вплив не лише на західні, а й на ін. регіони україни. принципово нове уявлення про те, що відбувалося в
чехословаччині, громадяни україни отримували в процесі обміну офіц. делегаціями по лінії парт., рад., комсомольських, профспілкових органів, громад. орг-цій, туристських програм. "п.в." активізувала суспільно-політ. процеси в україні. її ідеї певним чином політизували сусп-во, стимулювали розвиток
укр. нац. правозахисного руху, в якому через "п.в." визрівала ідея можливості реальних змін у тоталітарній системі, що знайшло свій вияв у різноманітних формах невдоволень – від відкритого засудження окупації чсср до поширення листівок, прокламацій, написання анонімних листів, надписів, здійснення
ін. протестних акцій, а також на побутовому рівні в усіх регіонах україни, особливо після 21 серпня 1968. аби виправдати дії і втручання у внутр. справи ін. країни, кер-во срср намагалося дискредитувати демократ. процеси в чехословаччині. ці процеси називалися "контрреволюцією", тлумачилися як
"намагання відновити буржуазний лад". офіц. обґрунтування введення військ до чсср викликало сумнів у колах укр. наукової, творчої інтелігенції, серед студентської молоді, робітників, селянства, духовенства, які вбачали в тискові на чехословаччину відхід від принципів демократії, забезпечення прав і
свобод людини. під впливом чехословац. подій 1968 на якісно новий рівень піднявся громад. рух за легалізацію української греко-католицької церкви. принципово нові підходи чехословац. кер-ва до свободи віросповідань, відновлення греко-катол. церкви в чсср 1968, повернення храмів і культового майна
стали своєрідним сигналом для католиків сх. обряду україни. утихомирення неприйнятної для партійно-держ. кер-ва срср громад. думки відносно подій у чехословаччині здійснювалося різними – від профілактичних бесід в іннях кдб, перевірок на професійній основі до порушення кримінальних справ, які
тягнули за собою тривалий термін ув'язнення. одним із засобів боротьби з інакодумством стало порушення кримінальних справ за 62-ю і 197-ю статтями кримінального кодексу урср. крім того, у звинувачувальних висновках чільне місце займало, серед іншого, "антирадянське трактування чехословацьких подій".
як приклад, можна навести кримінальні справи викладача вищого військ. навч. закладу г.алтуняна, правозахисника, генерала п.григоренка, доцента кіровогр. пед. ін-ту г.дубовова, літ. працівника редакції газ. "черкаська правда" в.захарченка, заступника завідувача відділу пропаганди і агітації черкас.
обкому кпу (звільненого з посади незадовго до порушення кримінальної справи) м.ліхцова, вчителя із житомир. обл. д.мазура та ін. загалом події "п.в." стали важливим явищем суспільно-політ. життя європи 2-ї пол. 20 ст., однією з найсерйозніших політ. криз у соціаліст. таборі. ідеї "п.в." неабияким
чином вплинули на зародження, вже на новому витку історії, антиавторитарних ідей,
Даже бытовые условия имели свои особенности. Сон на жестких тростниковых подстилках, интенсивная физическая подготовка, суровое воспитание. Спартанские дети были лишены ласки и внимания в отличие от современных детей, которые зачастую бывают избалованы.
Обучению грамоте не придавалось столь большое значение, детей обучали лишь ее необходимым азам. А, например, ораторскому искусству уделялось большая часть времени. Невнимательных ораторов с отсутствием красноречия демонстративно высмеивали.
С годами воспитание становилось намного суровее: детям стригли наголо волосы, учили ходить босиком, как правило, без одежды, тростник собирали без ножей, ребята участвовали в различных состязаниях. И что самое парадоксальное, так воспитывали не только мальчиков, но и девочек!
Але Полуботок залишився непохитним: "Ні, государю, ти не в силах уже повернути мені життя, яке згасає. Скоро Петро і Павло стануть на одній дошці перед Богом. Він розсудить їх діла". Пророцтво збулося — через місяць після смерті Полуботка пішов з життя й імператор.