1) Франция в 19 веке была своего рода эталоном общественно- политического развития Европы. Все процессы, свойственные этому этапу, приняли во Франции особенно драматичные предельно противоречивые формы. Богатейшая колониальная держава, обладавшая высоким промышленным и торговым потенциалом, задыхалась от внутренних противоречий. 2) Возьмём например Англию в 19 веке она была очень могущественной империей, а Италия терпела крах и разруху. 3) Первая конституция Франции 1791 г. 4) 1-Первая республика во Франции. Конвент. Якобинская диктатура. 2-Ликвидация феодальных прав. 3-Термидорианский переворот 1794 и 1799 г. Сенатус-консульты 1802 и 1804 гг. 4-Вторая республика во Франции. Конституция 1848 г. Вторая империя. 5-Третья республика во Франции. Конституционные законы 1875 г. 6-Установление четвертой республики во Франции. Конституция 1946 г. 7-Переход к пятой республике.
Святосла́в І́горович (близько 938[2] — березень 972) — великий князь київський (945—972). Представник династії Рюриковичів. Єдиний син київського князя Ігоря і княгині Ольги. Після загибелі батька перебував під регентством матері (945—964)[3]. Ставши самостійним правителем, проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію Руської держави. Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в'ятичів (964). Розгромив Хозарський каганат (965—968)[3]. 968 року допоміг візантійському імператорові Никифору Фоці придушити повстання болгар, але його спроба залишитися в Болгарії змусила Візантію нацькувати на Київ печенігів[3]
2) Возьмём например Англию в 19 веке она была очень могущественной империей, а Италия терпела крах и разруху.
3) Первая конституция Франции 1791 г.
4)
1-Первая республика во Франции. Конвент. Якобинская диктатура.
2-Ликвидация феодальных прав.
3-Термидорианский переворот 1794 и 1799 г. Сенатус-консульты 1802 и 1804 гг.
4-Вторая республика во Франции. Конституция 1848 г. Вторая империя.
5-Третья республика во Франции. Конституционные законы 1875 г.
6-Установление четвертой республики во Франции. Конституция 1946 г.
7-Переход к пятой республике.
Святосла́в І́горович (близько 938[2] — березень 972) — великий князь київський (945—972). Представник династії Рюриковичів. Єдиний син київського князя Ігоря і княгині Ольги. Після загибелі батька перебував під регентством матері (945—964)[3]. Ставши самостійним правителем, проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію Руської держави. Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в'ятичів (964). Розгромив Хозарський каганат (965—968)[3]. 968 року допоміг візантійському імператорові Никифору Фоці придушити повстання болгар, але його спроба залишитися в Болгарії змусила Візантію нацькувати на Київ печенігів[3]