Після смерті Лева володарем став його єдиний син Юрій І, котрий, як і його дід, мав титул короля Русі. Вольовий, енергійний і талановитий політик, він зробив чимало Для зміцнення держави. Найбільшим його успіхом стало відновлення єдності королівства: Юрій зосередив у своїх руках владу над Волинським і Галицьким князівствами, а столицю переніс із Холма до Володимира.
Домігся утворення окремої Галицької митрополії (1303). Скориставшись послабленням Золотої Орди, він поновив владу над Пониззям, встановив дружні відносини з Польщею й Тевтонським орденом. За його правління переживала піднесення економіка держави. Його печатка зображує короля «величним старцем, з довгою бородою, котрий сидить на троні, в короні, із скіпетром у руках».
Юрій II Болеслав Тройденович(близько 1306- 1340 р.)- галицько-волинський князь (1325-1340 pp.). Син мазовецького князя Тройдена II і Марії, дочки Юрія І Львовича. Будучи католиком, прийняв православну віру й ім'я Юрій. Намагаючись протистояти експансії Польщі та Угорщини, підтримував союзні відносини з Тевтонським орденом і Литвою. Робив спробу повернути Люблінщину, яку 1303 р. захопила Польща. Прагнучи зміцнити князівську владу, вів боротьбу проти бояр, у якій спирався на міщан. Юрій II підтримував розселення німецьких колоністів, задумав запровадити католицтво. Ці заходи Юрія II Болеслава підривали значення місцевої аристократії. Період правління Юрія II став поступовим занепадом Галицько-Волинського князівства (Галицько-Волинська держава): посилився ординський вплив, безуспішною була боротьба з Польщею за Люблінську землю, міста дедалі більше контролювалися іноземними купцями та ремісниками, національна знать відійшла від адміністративної влади, місцеве населення поверталося до католицизму. У 1340 р. бояри організували проти Юрія II Болеслава змову й отруїли його у Володимирі
Обе культуры – это полисные культуры, они формировались на базе античной гражданской общины . Общие черты общества и культуры : Греческая : Агонистичность (состязательность) ; коллективизм; антропоцентризм (гуманизм) – выдвижение человека на первый план; завершенность всех жанров культуры; открытость культуры для других стран и культур . Римская : Патриотизм; чувство долга; более слабое, чем в Греции, развитие культуры речи и ораторского искусства. Религия : Идея всемогущества божества; отсутствие единой религии; связь богов с конкретными полисами; тотемизм, представление о всеобщей одушевлённости природы; герои как посредники между миром богов и миром людей. Рим : Обожествление непонятных явлений природы и общественной жизни; анимизм (вера в духов, обитающих во всех материальных предметах) ; позднее появление антро взгляда на богов; родовые и семейные культы, сильное влияние греческой религии; сходство богов с греческими; свободный прием в пантеон иноземных богов; важное значение жертвоприношений; практичность религии. Искусство : Развитие искусства в рамках рабовладельческого общества («античное искусство») ( общее) Греч : Видение реальности в её единстве, сквозь призму мифов; главная тема искусства – человеческий облик. Рим: Продолжение традиций греческого искусства, преобладание символики и аллегории, анализ явлений, расчленение целого на части и их детальное изображение, более четкое, чем у греков, восприятие и описание явлений, утрата ощущения ценности мироздания. Письменность и язык : Использование финикийской слоговой системы для создания письма, демократизация системы обучения. Рим : Использование латинского языка, родственного греческому. Согласно предположениям, заимствование греческого алфавита и его адаптация. . Наука: Выделение отдельных наук из философии. Бурное развитие естественных наук. ГРЕЧ : Большее, нежели и Риме, внимание к теоретическим наукам. Рим : Практицизм, большее развитие прикладных, а не теоретических наук; развитие ораторского искусства и его независимость от греческих прообразов; большое развитие науки о праве, юриспунденции; зарождение филологии.
Після смерті Лева володарем став його єдиний син Юрій І, котрий, як і його дід, мав титул короля Русі. Вольовий, енергійний і талановитий політик, він зробив чимало Для зміцнення держави. Найбільшим його успіхом стало відновлення єдності королівства: Юрій зосередив у своїх руках владу над Волинським і Галицьким князівствами, а столицю переніс із Холма до Володимира.
Домігся утворення окремої Галицької митрополії (1303). Скориставшись послабленням Золотої Орди, він поновив владу над Пониззям, встановив дружні відносини з Польщею й Тевтонським орденом. За його правління переживала піднесення економіка держави. Його печатка зображує короля «величним старцем, з довгою бородою, котрий сидить на троні, в короні, із скіпетром у руках».
Юрій II Болеслав Тройденович(близько 1306- 1340 р.)- галицько-волинський князь (1325-1340 pp.). Син мазовецького князя Тройдена II і Марії, дочки Юрія І Львовича. Будучи католиком, прийняв православну віру й ім'я Юрій. Намагаючись протистояти експансії Польщі та Угорщини, підтримував союзні відносини з Тевтонським орденом і Литвою. Робив спробу повернути Люблінщину, яку 1303 р. захопила Польща. Прагнучи зміцнити князівську владу, вів боротьбу проти бояр, у якій спирався на міщан. Юрій II підтримував розселення німецьких колоністів, задумав запровадити католицтво. Ці заходи Юрія II Болеслава підривали значення місцевої аристократії. Період правління Юрія II став поступовим занепадом Галицько-Волинського князівства (Галицько-Волинська держава): посилився ординський вплив, безуспішною була боротьба з Польщею за Люблінську землю, міста дедалі більше контролювалися іноземними купцями та ремісниками, національна знать відійшла від адміністративної влади, місцеве населення поверталося до католицизму. У 1340 р. бояри організували проти Юрія II Болеслава змову й отруїли його у Володимирі
Общие черты общества и культуры : Греческая : Агонистичность (состязательность) ; коллективизм; антропоцентризм (гуманизм) – выдвижение человека на первый план; завершенность всех жанров культуры; открытость культуры для других стран и культур . Римская : Патриотизм; чувство долга; более слабое, чем в Греции, развитие культуры речи и ораторского искусства.
Религия : Идея всемогущества божества; отсутствие единой религии; связь богов с конкретными полисами; тотемизм, представление о всеобщей одушевлённости природы; герои как посредники между миром богов и миром людей. Рим : Обожествление непонятных явлений природы и общественной жизни; анимизм (вера в духов, обитающих во всех материальных предметах) ; позднее появление антро взгляда на богов; родовые и семейные культы, сильное влияние греческой религии; сходство богов с греческими; свободный прием в пантеон иноземных богов; важное значение жертвоприношений; практичность религии. Искусство : Развитие искусства в рамках рабовладельческого общества («античное искусство») ( общее) Греч : Видение реальности в её единстве, сквозь призму мифов; главная тема искусства – человеческий облик. Рим: Продолжение традиций греческого искусства, преобладание символики и аллегории, анализ явлений, расчленение целого на части и их детальное изображение, более четкое, чем у греков, восприятие и описание явлений, утрата ощущения ценности мироздания.
Письменность и язык : Использование финикийской слоговой системы для создания письма, демократизация системы обучения. Рим : Использование латинского языка, родственного греческому. Согласно предположениям, заимствование греческого алфавита и его адаптация. . Наука: Выделение отдельных наук из философии. Бурное развитие естественных наук. ГРЕЧ : Большее, нежели и Риме, внимание к теоретическим наукам. Рим : Практицизм, большее развитие прикладных, а не теоретических наук; развитие ораторского искусства и его независимость от греческих прообразов; большое развитие науки о праве, юриспунденции; зарождение филологии.