Последняя треть XIX ст. - Начало XX ст. характеризовались дальнейшим развитием в ведущих странах мира индустриального общества,которое в указанный период переживало период индустриализации - создание большой машинной индустрии, производящей машины и оборудование и является базовой для дальнейшего развития промышленности. Поэтому в этот период промышленное производство выросло почти втрое. Особенно быстро развивалась тяжелая промышленность.
Наибольшие успехи были достигнуты в металлургии, машиностроения, транспорте. Выплавка стали, чугуна, добыча угля, производство машин и оборудования стали показателями могущества стран. Вместе с появлением новых отраслей -электротехническое, химической - в корне изменило повседневную жизнь людей.
Развертывание индустриализации, т.е. создание крупных предприятий, требовало новых форм организации производства и крупных финансовых вложений.
Для привлечения капитала с целью решения крупных экономических задач получило распространение акционирование - объединение капитала нескольких владельцев с последующим получением прибыли и распределением его в зависимости от внесенной доли. То, что значительные финансовые ресурсы были сосредоточены в руках узкого элитарного прослойки банкиров и промышленников, и обусловило их господства в экономической и, политической жизни общества. Этот узкий прослойка получил название финансовой олигархии.
Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу. Це одне з найістотніших знарядь культури, яке у просторі і часі розширює функціонування мови. Проблема виникнення письма у слов'ян дуже складна. Перший історик давньої слов'янської писемності болгарський книжник, учений-чернець Чорноризець Храбр, який жив у X столітті при дворі болгарського царя Симеона, у книзі "Про письмена" розповідає про два етапи розвитку слов'янського письма.
Перший етап – коли слов'яни ще були язичниками, отож користувалися рисками й зарубками.
Другий етап – після прийняття християнства, коли вони почали писати римськими й грецькими письменами.
І було так доти, поки великими просвітителями слов'ян – братами Кирилом і Мефодієм не був створений алфавіт.
Мова, яку запровадили Кирило й Мефодій, стала мовою східнослов'янських народів, отже, й українського.Глаголиця – то давня система слов'янського письма, укладена Святим Кирилом. Немає даних про систематичне вживання глаголиці в Україні, однак вона була відома за часів існування Київської держави в рукописах XI-XV століть.
Кирилиця є вдосконаленою системою письма, названою на честь Кирила. Ця слов'янська азбука вживалася протягом сотень років і стала основою сучасної азбуки багатьох слов'янських народів. Імена Кирила й Мефодія навічно записані в історію слов'ян.
Последняя треть XIX ст. - Начало XX ст. характеризовались дальнейшим развитием в ведущих странах мира индустриального общества,которое в указанный период переживало период индустриализации - создание большой машинной индустрии, производящей машины и оборудование и является базовой для дальнейшего развития промышленности. Поэтому в этот период промышленное производство выросло почти втрое. Особенно быстро развивалась тяжелая промышленность.
Наибольшие успехи были достигнуты в металлургии, машиностроения, транспорте. Выплавка стали, чугуна, добыча угля, производство машин и оборудования стали показателями могущества стран. Вместе с появлением новых отраслей -электротехническое, химической - в корне изменило повседневную жизнь людей.
Развертывание индустриализации, т.е. создание крупных предприятий, требовало новых форм организации производства и крупных финансовых вложений.
Для привлечения капитала с целью решения крупных экономических задач получило распространение акционирование - объединение капитала нескольких владельцев с последующим получением прибыли и распределением его в зависимости от внесенной доли. То, что значительные финансовые ресурсы были сосредоточены в руках узкого элитарного прослойки банкиров и промышленников, и обусловило их господства в экономической и, политической жизни общества. Этот узкий прослойка получил название финансовой олигархии.
Объяснение:
Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу. Це одне з найістотніших знарядь культури, яке у просторі і часі розширює функціонування мови. Проблема виникнення письма у слов'ян дуже складна. Перший історик давньої слов'янської писемності болгарський книжник, учений-чернець Чорноризець Храбр, який жив у X столітті при дворі болгарського царя Симеона, у книзі "Про письмена" розповідає про два етапи розвитку слов'янського письма.
Перший етап – коли слов'яни ще були язичниками, отож користувалися рисками й зарубками.
Другий етап – після прийняття християнства, коли вони почали писати римськими й грецькими письменами.
І було так доти, поки великими просвітителями слов'ян – братами Кирилом і Мефодієм не був створений алфавіт.
Мова, яку запровадили Кирило й Мефодій, стала мовою східнослов'янських народів, отже, й українського.Глаголиця – то давня система слов'янського письма, укладена Святим Кирилом. Немає даних про систематичне вживання глаголиці в Україні, однак вона була відома за часів існування Київської держави в рукописах XI-XV століть.
Кирилиця є вдосконаленою системою письма, названою на честь Кирила. Ця слов'янська азбука вживалася протягом сотень років і стала основою сучасної азбуки багатьох слов'янських народів. Імена Кирила й Мефодія навічно записані в історію слов'ян.
Объяснение: