5 серпня 1772 року повноважні представники Пруссії, Австрії та Росії підписали в Петербурзі договір, за яким відбирали на свою користь так звані санітарні смуги, тобто території по периметру Речі Посполитої. За цією угодою:
Королівство Пруссія забрало я, Куяви та частину Великопольщі
Габсбурзька монархія — Малопольщу і Галичину з Руським, Белзьким і західними околицями Волинського та Подільського воєводств
Російська імперія — східнобілоруські землі з Полоцьком, Вітебськом та Мстиславлем, а, окрім цього — частину Ліфляндії, (Латвії)
Втручання сусідів призвело до другого поділу, затвердженого сеймом у Гродно 1793 року.
Цього разу від Речі Посполитої відрізали такі частини:
до Королівства Пруссія відійшли вся Великопольща та частина Мазовії;
до Російської імперії — Київщина, Східна Волинь, Поділля, Брацлавщина та білоруські землі;
Австрійських вимог до уваги не взяли.
Після придушення повстання у 1795 році Російська імперія, Австрійська імперія та Королівство Пруссія здійснили третій поділ, після чого Річ Посполита припинила своє існування.
Результат третього поділу Польщі призвів до такого:
до Австрії було приєднано Краків, Холмщину, Південне Підляшшя та частину польських земель над Віслою — Нову Галичину (однак незабаром ці землі стали ареною воєнних дій між Наполеонівською Францією, Австрійськими Габсбургами, Королівством Пруссією та Російською імперією. Причому в різних коаліційних комбінаціях ці держави часом були союзниками, а часом — ворогами);
до Російської імперії відійшли Литва, Курляндія, Західна Білорусь та Західна Волинь;
Королівство Пруссія отримало частину Підляшшя й Мазовецьких земель з Варшавою, а також частину Жемайтії.
1. Суперечності між розвитком ринкових відносин у країні та застарілим соціальним, економічним і політичним ладом феодальної Франції.
2. Криза абсолютизму у Франції.
3. Незадоволення широких мас населення пануванням феодальних порядків, поділом суспільства на стани, привілеями дворян і духівництва.
Франція була феодальною державою з абсолютною королівською владою.
Характер революції. Буржуазно-демократичний.
Рушійні сили революції. Підприємці
(буржуазія),
селяни,
ремісники,
дрібні торговці,
міська біднота.
Головне питання революції. Аграрне.
Завдання революції.
1. Ліквідувати застарілі феодальні порядки, які гальмували розвиток країни.
2. Ліквідувати абсолютну монархію у Франції.
3. Ліквідувати становий устрій, привілеї дворянства й духовенства.
Особливість революції.
1. У перебігу революції влада переходила до чимраз рішучіших представників буржуазії, а тому революція розвивалася висхідною лінією.
2. Французька революція була першою революцією в історії, коли боротьбу здійснювали не під прапором релігійних учень, а учасники її виступали з політичними вимогами.
Ситуація у Франції напередодні революції
1. Голод у країні.
1787 і 1788 роки були неврожайними. Зросли ціни на хліб. Сильний град 1788 р. знищив урожай, а сувора зима 1788-1789 pp. виморозила виноградники й сади.
У країні почався голод.
2. Торгово-промислова криза.
У 1787 р. почалася торговельно-промислова криза, зініційована укладанням торгового договору 1786 р. з Великою Британією, який звільнив англійські товари від ввізних мит. Це було вигідно дворянам , але невигідно підприємцям, бо він завдав тяжкого удару французьким майстерням і мануфактурам. У промисловості й торгівлі почався спад, закривалися підприємства.
3. Фінансова криза, яку обумовила торговельно-промислова криза.
Королівська скарбниця була порожньою.
Банкіри відмовлялися позичати гроші.
Запровадити нові податки було неможливо.
4. Політична криза.
Король не міг зарадити справі й вивести країну з економічної та торгово-промислової кризи. Щорічний дефіцит у скарбниці перевищував 80 млн ліврів, а державний борг сягав 4,5 млрд ліврів.
5. Зростало безробіття.
У Парижі налічувалося 80 тис. безробітних (із 600 - тисячного населення).
6. Спалахнули численні повстання селян.
7. Почастішали виступи селян та міської бідноти.
Криза — загострене, нестале становище.
Висновок
Напередодні революції для Франції були характерні:
• державне банкрутство;
• торговельно-промислова криза;
• гостра фінансова криза;
• голодні неврожайні роки;
• незадоволення і численні заворушення народних мас.
Початок революції
Установчі збори
Через тяжке становище і в пошуку коштів король змушений був скликати Генеральні Штати, які не збиралися з 1614 року.
5 травня 1789 р. Скликання Людовиком XVI Генеральних Штатів.
Поділи Речі Посполитої 1772, 1793, 1795/
Объяснение:
5 серпня 1772 року повноважні представники Пруссії, Австрії та Росії підписали в Петербурзі договір, за яким відбирали на свою користь так звані санітарні смуги, тобто території по периметру Речі Посполитої. За цією угодою:
Королівство Пруссія забрало я, Куяви та частину Великопольщі
Габсбурзька монархія — Малопольщу і Галичину з Руським, Белзьким і західними околицями Волинського та Подільського воєводств
Російська імперія — східнобілоруські землі з Полоцьком, Вітебськом та Мстиславлем, а, окрім цього — частину Ліфляндії, (Латвії)
Втручання сусідів призвело до другого поділу, затвердженого сеймом у Гродно 1793 року.
Цього разу від Речі Посполитої відрізали такі частини:
до Королівства Пруссія відійшли вся Великопольща та частина Мазовії;
до Російської імперії — Київщина, Східна Волинь, Поділля, Брацлавщина та білоруські землі;
Австрійських вимог до уваги не взяли.
Після придушення повстання у 1795 році Російська імперія, Австрійська імперія та Королівство Пруссія здійснили третій поділ, після чого Річ Посполита припинила своє існування.
Результат третього поділу Польщі призвів до такого:
до Австрії було приєднано Краків, Холмщину, Південне Підляшшя та частину польських земель над Віслою — Нову Галичину (однак незабаром ці землі стали ареною воєнних дій між Наполеонівською Францією, Австрійськими Габсбургами, Королівством Пруссією та Російською імперією. Причому в різних коаліційних комбінаціях ці держави часом були союзниками, а часом — ворогами);
до Російської імперії відійшли Литва, Курляндія, Західна Білорусь та Західна Волинь;
Королівство Пруссія отримало частину Підляшшя й Мазовецьких земель з Варшавою, а також частину Жемайтії.
Объяснение:
Причини революції
1. Суперечності між розвитком ринкових відносин у країні та застарілим соціальним, економічним і політичним ладом феодальної Франції.
2. Криза абсолютизму у Франції.
3. Незадоволення широких мас населення пануванням феодальних порядків, поділом суспільства на стани, привілеями дворян і духівництва.
Франція була феодальною державою з абсолютною королівською владою.
Характер революції. Буржуазно-демократичний.
Рушійні сили революції. Підприємці
(буржуазія),
селяни,
ремісники,
дрібні торговці,
міська біднота.
Головне питання революції. Аграрне.
Завдання революції.
1. Ліквідувати застарілі феодальні порядки, які гальмували розвиток країни.
2. Ліквідувати абсолютну монархію у Франції.
3. Ліквідувати становий устрій, привілеї дворянства й духовенства.
Особливість революції.
1. У перебігу революції влада переходила до чимраз рішучіших представників буржуазії, а тому революція розвивалася висхідною лінією.
2. Французька революція була першою революцією в історії, коли боротьбу здійснювали не під прапором релігійних учень, а учасники її виступали з політичними вимогами.
Ситуація у Франції напередодні революції
1. Голод у країні.
1787 і 1788 роки були неврожайними. Зросли ціни на хліб. Сильний град 1788 р. знищив урожай, а сувора зима 1788-1789 pp. виморозила виноградники й сади.
У країні почався голод.
2. Торгово-промислова криза.
У 1787 р. почалася торговельно-промислова криза, зініційована укладанням торгового договору 1786 р. з Великою Британією, який звільнив англійські товари від ввізних мит. Це було вигідно дворянам , але невигідно підприємцям, бо він завдав тяжкого удару французьким майстерням і мануфактурам. У промисловості й торгівлі почався спад, закривалися підприємства.
3. Фінансова криза, яку обумовила торговельно-промислова криза.
Королівська скарбниця була порожньою.
Банкіри відмовлялися позичати гроші.
Запровадити нові податки було неможливо.
4. Політична криза.
Король не міг зарадити справі й вивести країну з економічної та торгово-промислової кризи. Щорічний дефіцит у скарбниці перевищував 80 млн ліврів, а державний борг сягав 4,5 млрд ліврів.
5. Зростало безробіття.
У Парижі налічувалося 80 тис. безробітних (із 600 - тисячного населення).
6. Спалахнули численні повстання селян.
7. Почастішали виступи селян та міської бідноти.
Криза — загострене, нестале становище.
Висновок
Напередодні революції для Франції були характерні:
• державне банкрутство;
• торговельно-промислова криза;
• гостра фінансова криза;
• голодні неврожайні роки;
• незадоволення і численні заворушення народних мас.
Початок революції
Установчі збори
Через тяжке становище і в пошуку коштів король змушений був скликати Генеральні Штати, які не збиралися з 1614 року.
5 травня 1789 р. Скликання Людовиком XVI Генеральних Штатів.