Приводом до першої війни Риму з Карфагеном були сицилійські відносини. В кінці IV ст. в Сіракузах стався насильницький переворот, що доставив влада тирану Агафокл, який за до найманих військ домігся визнання за Сиракузамі гегемонії на всьому острові за винятком західної окраїни, утриманої Карфагеном після досить наполегливої війни. Прийнявши титул царя, Агафокл навіть став надавати захист і заступництво грецьким містам в Південній Італії.
Після його смерті в Сіракузах почалися незгоди, якими скористалися колишні у нього на службі Кампанії найманці, так звані мамертінцев, і оволоділи містом Мессану у протоки, що відокремлює Сицилію від материка. Незабаром після цього в Сицилію з'явився також Пірр, з ним з'єдналися Сіракузи і інші важливі міста, і заповзятливий Епірський вождь, оголосивши себе царем Сицилії, відновив війну з Карфагеном. Посварившись зі своїми союзниками, він, однак, незабаром покинув Сицилію.
Відмінності у політичному и соціальному розвитку країн, до складу яких потрапили українські землі, позначилися на становищі панівної верстви. Так, у Литві більшість знаті отримувала право на володіння землею лише за умови виконання певних обов'язків (насамперед військового) перед державою, тому воно не було спадковим. Водночас існувало й отчипне (спадкове) землеволодіння.
Верхівку панівного стану утворювала титулована знать - нащадки князів Рюриковичів і Гедиміновичів, котрі становили замкнуту групу, потрапити до якої не можна було ні завдяки багатству, ні шляхом обіймання найвищих посад. Особливо міцними були їхні позиції у Волині. З часом формується поділ княжих родів на «княжат головних» (Острозькі, Заславські, Сангушки й ін.)та «княжат-повітників». Перші з них не підлягали місцевій адміністрації, брали участь у засіданнях великокнязівської ради, їхні збройні загони виступали окремими підрозділами з родовими гербами. Щоденне життя князів проходило у вирішенні різноманітних питань політичного характеру, взаємин з місцевою владою, збереження й примноження власних володінь, утримання двору, розв'язання конфліктних ситуацій.
Приводом до першої війни Риму з Карфагеном були сицилійські відносини. В кінці IV ст. в Сіракузах стався насильницький переворот, що доставив влада тирану Агафокл, який за до найманих військ домігся визнання за Сиракузамі гегемонії на всьому острові за винятком західної окраїни, утриманої Карфагеном після досить наполегливої війни. Прийнявши титул царя, Агафокл навіть став надавати захист і заступництво грецьким містам в Південній Італії.
Після його смерті в Сіракузах почалися незгоди, якими скористалися колишні у нього на службі Кампанії найманці, так звані мамертінцев, і оволоділи містом Мессану у протоки, що відокремлює Сицилію від материка. Незабаром після цього в Сицилію з'явився також Пірр, з ним з'єдналися Сіракузи і інші важливі міста, і заповзятливий Епірський вождь, оголосивши себе царем Сицилії, відновив війну з Карфагеном. Посварившись зі своїми союзниками, він, однак, незабаром покинув Сицилію.
Відмінності у політичному и соціальному розвитку країн, до складу яких потрапили українські землі, позначилися на становищі панівної верстви. Так, у Литві більшість знаті отримувала право на володіння землею лише за умови виконання певних обов'язків (насамперед військового) перед державою, тому воно не було спадковим. Водночас існувало й отчипне (спадкове) землеволодіння.
Верхівку панівного стану утворювала титулована знать - нащадки князів Рюриковичів і Гедиміновичів, котрі становили замкнуту групу, потрапити до якої не можна було ні завдяки багатству, ні шляхом обіймання найвищих посад. Особливо міцними були їхні позиції у Волині. З часом формується поділ княжих родів на «княжат головних» (Острозькі, Заславські, Сангушки й ін.)та «княжат-повітників». Перші з них не підлягали місцевій адміністрації, брали участь у засіданнях великокнязівської ради, їхні збройні загони виступали окремими підрозділами з родовими гербами. Щоденне життя князів проходило у вирішенні різноманітних питань політичного характеру, взаємин з місцевою владою, збереження й примноження власних володінь, утримання двору, розв'язання конфліктних ситуацій.
Більше інформації на цьому сайті ↓
https://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0._%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B8_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D1%97%D1%85%D0%BD%D1%94_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8F%D0%BA%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B5_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F.