В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
Karinarpro
Karinarpro
08.08.2021 03:15 •  История

Про високий рівень ремесла у давній греції сві

Показать ответ
Ответ:
говешка123
говешка123
21.10.2021 10:52
Десять тисяч років тому на планеті значно потеплішало, закінчився льодовиковий період. наставали часи неоліту. людина навчилася виготовляти зручніші та міцніші знаряддя праці. жінки під час збиральництва помічали, що зерна, які впали на м'який ґрунт, паростки. це наштовхнуло людей на думку спробувати вирощувати біля оселі їстівні рослини. задля цього почали попередньо розпушувати ґрунт палицями-копачками. з часом створили мотику. так утворюється перший вид землеробства — мотичне. згодом землеробство поширюється в місцевості з не таким сприятливим кліматом — на північ. там люди мусили розчищати землі від лісів для засівання. для цього дерева підрубували, корчували пеньки, а потім усю деревину підпалювали. попіл, що лишався, мотиками заорювали в ґрунт. земля ставала родючішою. так утворився ще один вид землеробства — підсічно-вогневий. завдяки праці землеробів люди отримували зерно, боби, фрукти, овочі, олію, хліб. почалося тварин, м'ясо яких споживали, коли не вистачало здобичі. виникає є скотарство. воно дало змогу отримати жири, молоко, сир, сметану, вовну. тварин до того ж використовували як тяглову силу, щоб зорати поле, перевезти вантажі, їздити верхи. використання худоби до появи орного землеробства. це була фізично важка праця, не під силу жінкам, тому її виконували чоловіки. щодалі зростала їхня роль у господарюванні. чоловіки приносили з лісу дитинчат тварин, які залишилися без батьків або відбилися від стада. цих дитинчат — поросят, козенят, телят — не споживали одразу, а починали відгодовувати в загонах. більшість тварин живилася рослинною їжею. винятком були собаки, які жили поруч з людьми без примусу, що було взаємовигідно. згодом свійську худобу (, табунами) почали випасати на луках, переганяючи її з місця на місце під наглядом та охороною. так із утворилося відгінне скотарство. це була справа переважно чоловіків, які тепер стали головними постачальниками та виробниками їстівних продуктів. жінкам залишалися обов'язки нагляду за ім господарством. за таких умов керівна роль у людських колективах переходить до чоловіків. на зміну матріархату приходить патріархат. з часом народи, що обрали землеробство як головний вид господарювання, залишаються постійно жити на певній місцевості. вони стають осілими . а ті, хто обрали для себе головним заняттям відгінне скотарство, змушені були постійно шукати для своїх стад нові пасовища. згодом вони стали кочівниками. отже, різні види господарювання зумовили й різні способи життя давніх людей — осілий і кочовий. з виникненням землеробства й скотарства люди вже не збирали в готовому вигляді продукти харчування, а виробляли їх. так занепав привласнювальний засіб ведення господарства, натомість утворилося виробне господарство. це було докорінним перетворенням у розвитку трудової діяльності людей, тому вчені назвали цю подію неолітичною революцією. неолітична революція — так називається перехід людства від збиральництва та мисливства (привласнювальне господарство) до рільництва і скотарства (виробне господарство), який відбувся за часів неоліту.
0,0(0 оценок)
Ответ:
игорь800
игорь800
21.12.2022 09:41

XII в. немецкие купцы, рыцари и священники высадились в устье Западной Двины. Здесь в 1201 г. они основали крепость Ригу (теперь столица Латвийской Республики). В их планах был захват территории языческих племен ливов, латгалов и эстов. На их землях немецкие рыцари планировали построить феодальное хозяйство, где они являлись бы господами, а подчиненное население — их слугами.

Немецким рыцарям в осуществлении их планов католическая церковь, так как походы на прибалтийские земли происходили под знаменем борьбы с язычеством. Их совместными усилиями в 1202 г. был создан военно-монашеский Орден меченосцев.

Полоцкому княжеству первому из восточнославянских княжеств пришлось столкнуться с грозным и опасным нашествием с Запада — немецкими рыцарями, или крестоносцами.


Эти завоеватели приносили много страданий язычникам. Они считали, что их деятельность угодна Богу, что войны с язычниками они ведут ради Христовой веры. Чтобы укрепиться в новых местах, крестоносцы быстро строили небольшие каменные замки-крепости. Замки были опорными пунктами для их дальнейшего продвижения на восток и подчинения чужих земель.

2. Противостояние крестоносцам. Завое-вательские планы крестоносцев вплотную столкнулись с интересами Полоцка. Задолго до появления здесь немецких рыцарей племена ливов платили дань полоцким князьям, а во время военных действий поставляли вс войско. Здесь же, в нижнем течении Западной Двины, находились города-крепости Кукенойс и Герцике (самый отдаленный — Ку-кенойс — размещался в 340 км от Полоцка).

Этими городами правили князья, зависимые от полоцкого князя. Видимо, города возникли на местах сбора дани с местного неславянского населения. Появление здесь немецких рыцарей открыто угрожало Полоцку утратой подвластных ему земель. Военное столкновение стало неизбежным.

Летом 1203 г. полоцкий князь Владимир осадил дее немецкие крепости — Икскюль и Гольм. Крестоносцы вынуждены были откупиться деньгами, но по-прежнему продолжали захваты. В 1206 г. князь Владимир с большим войском вновь спустился на кораблях по Двине, чтобы попытаться овладеть Гольмом. Осада продолжалась 10 дней, но крепость устояла.

Между рижским епископом и полоцким князем был заключен «вечный» мир. Полоцкий князь вынужден был отказаться от территории Нижнего Подвинья и от дани с ее населения. И только для русских купцов сохранился, как говорит летопись, «открытый свободный путь по Двине». Однако борьба полочан против крестоносцев на этом не закончилась.

В 1216 г. полочане совместно с эстами и литовцами готовились к новому выступлению против немецких рыцарей. Внезапная смерть полоцкого князя Владимира воспрепятствовала осуществлению похода. Таким образом, начиная с 1203 г. Полоцкое княжество вступило в борьбу с крестоносцами, в которой оно понесло значительные людские и территориальные потери.

3. Сближение Полоцка и Новгорода. Вследствие угрозы от крестоносцев Полоцк искал связи с Новгородской землей, над которой также нависла опасность со стороны шведов. Военные союзы в то время часто закреплялись браками. Ярким свидетельством этому был брак новгородского князя Александра Ярославича с дочерью полоцкого князя Врячислава.

Вскоре шведское войско ворвалось в Новгородскую землю.

Решающая битва со шведскими рыцарями произошла на реке Неве в 1240 г.


0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: История
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота