Про які події 1657 р. йдеться в уривку з наведеного нижче джерела ? 《Сьогодні після обіду гетьман.. сказав мені , що сьогодні прибув , до нього московський посол , завдання якого - відволікти його , гетьмана Хмельницького , від усякої дружби з Вашою королівською милістю》.​

По данным Т.К. Алланиязова[8] основной тактической единицей был кошун - ополчение одного рода. Такой отряд насчитывал от нескольких десятков до 3 – 4 сотен воинов и имел свое знамя. Ссылаясь на Марко Поло, автор считает, что бой обычно начинался стрельбой из луков, для чего всадники рассыпались лавой или использовали традиционный прием – скачку по кругу – вокруг войска противника, с непрерывным обстрелом его. Этот же прием описывает и М.В. Горелик[9]. «В момент решающей атаки тяжеловооруженные воины… строились в плотную колонну». Таким образом, «лава и колонна были основными элементами боевого порядка» половецкого (кипчакского) войска. «Все войско делилось на четыре части – авангард, правое и левое крылья и центр, состоявший из тяжело вооруженной конницы»[10].
Их вооружение состояло из лука, колчана со стрелами, сабли, аркана; часть половецких всадников имела копья. Луками половцы владели в совершенстве, сбивая стрелами на лету любую птицу. Половцы хорошо владели луком со стрелами, но и в ближнем бою половцы тоже могли постоять за себя. Так же не следует смешивать половцев с монголами.

Половецкую орду трудно было застать врасплох: никакое движение в степи не могло укрыться от глаз кочевников. Но почему же тогда русские князья неожиданно для половцев нападали на них? Следует учитывать время года. Летом половцев трудно было застать в врасплох, но зимой и летом, когда стада рогатого скота кочевников еще не оправились от зимы, русские дружины очень сильно громили и разоряли половцев. Дорогой русским князьям служили зимой реки, зимние становища половцев русским дружинникам были хорошо известны. Оружие наиболее детально описано у Худякова. Он очень хорошо систематизирует все вооружение восточных половецких орд.

Луки – сложносоставные, со срединными, фронтальными и боковыми накладками.

Наконечники стрел - костяные и железные.

1 группа. Плоские наконечники.

1.1 Ассиметрично-ромбические.

1.2 Томары.

1.3 Удлиненно-ромбические.

1.4 Секторные.

1.5 Полулунные.

2 группа. Линзовидныс наконечники.

2.1 Удлиненно-ромбические.

2.2 Удлиненно-треугольные.

3 группа. Четырехгранные наконечники (вытянуто-прямоугольные).

4 группа. Прямоугольные наконечники (томары.)

Колчаны - берестяные или кожаные: с цилиндрическим приемником и с горизонтально вырезанным верхом; с карманом.

Сабли – железные: трехгранные, слабоизогнутые с ладьевидным перекрестием.

Клинки – железные: трехгранные, удлиненно-треугольные без перекрестья.

Особого внимания заслуживают доспехи - железные прямоугольные пластины.

Скіфи вважаються одним з найжорстокіших народів, що існували на землі. Скіфи були дуже войовничим народом. Основним видом військ у них була кіннота. Піхоти було мало, а під час переднеазиатских походів вона взагалі була відсутня. Скіфи першими застосували стратегічний відступ. Особливо відомими в історії стали війни скіфів з Дарієм. З переможених ворогів скіфи знімали скальп та використовували його як рушник для рук, або зшивали плащі з більшої кількості скальпів. Харчувалися скіфи вареним м’ясом, пили кобиляче молоко, поталу воду і їли гіппаку – кінський сир. Скіф не міг мати більше 2-3 друзів. Велика дружелюбність порівнювалася з легковажністю. Кінь для скіфських воїнів був, що верблюд для жителів пустелі. Скіфи були прекрасними наїзниками. Одними з перших вони стали використовувати сідла і стремена. Скіфи перші в світі почали масово використовувати кінні війська у битвах. Коли гинув скіфський воїн, його коня вбивали та ховали зі всіма почестями. Скіф признавався воїном лише після першого вбивства ворога. До цього йому навіть і не можна було сідати за один стіл з іншими скіфами-воїнами. Головним богом скіфів був Папай (скіфський Зевс), найбільше вони поважали Ареса (бога війни), але 95% скіфських мечів були оздоблені зображенням Артимпаси (богині кохання). Коли помирав скіфський царь, з ним була похована і вся його прислуга, а на сороковий день на їхній могилі влаштовувалася оргія з 50 молодих чоловіків та жінок. Метод кровопускання застосовувався в скіфів при багатьох захворюваннях. Виявляється, що прозорим склом на території України користувалися ще скіфи. Такий факт установлено при розкопках Товстої Могили, де знайшли уламки скляного посуду. У другій половині третього столітті до нашої ери скіфи здали свої позиції, їх військове мистецтво почало застарівати. Народ був практично знищений готами.