Обов'язки шляхти, перед королем, були різні. Серед них, забезпечення озброєними воїнами на воєнні виправи. Наприклад: в 1409 році король дарує декілька сел шляхтичу з дідичим правом, а взамін той повинен виділяти на воєнні походи по 1 воїну з пікою і 5 лучників.
Набиралися рекрути з селян, або, в разі коли були бажаючі з міщан, також молодші сини безземельної шляхти могли бути офіцерами, крім того не треба забувати про козацтво, яке заробляло як наймані війська.
У замках завжди були військові формування (охорона, або саме військові формування (якщо шляхтич мав право на власне військо) - тобто навчити володіти зроєю в замках-фортецях шляхти було кому. Наприклад, у Яреми Вишневецького було військо власне, яке нічим не поступалося коронному війську. Шляхта у порубіжжі зі Степом Вільним обов'язково мала війська у маєтках - щоб боронили платників падатків та майно від татарських "візитів" за ясирем.
До того ж часи були такі, що сусіди не гребували наїздами один на одного, наприклад, у Генріка Сенкевича описано що тітка Елени Курцевич сама такі наїзди робила з синками та дворовими - це з популярної літератури.
З наукової є конкретні статті у законодавстві та судової практики про розповсюдженість практики наїздів. Широко відомий випадок наїзду старости Черкаського Чаплицького на хутір Суботів сотника Богдана Хмельницького - і яка халепа для Польської корони з цього вийшла у 1648 році.
1 Социально-экономические и научные предпосылки эпохи Великих географических открытий.В истории географии XV в., точнее период с 1415-1420 до 1492 г., обычно рассматривается как переходный этап от позднего средневековья к эпохе Великих географических открытий. Именно в то время складывались социально-экономические предпосылки открытия Америки и морского пути в Индию, получали развитие географические концепции, толкавшие к этим открытиям. Наконец, у европейцев постепенно накапливался опыт далеких океанических плаваний.
Подъем торгово-промышленной буржуазии в ряде стран Западной Европы, усиление внутренних и международных торговых связей ликвидации политической раздробленности, свойственной этой эпохе феодализма, формированию крупных централизованных государств (Испания, Португалия, Франция, Англия).
Из научно-технических достижений этого периода в первую очередь следует отметить изобретение книгопечатания (подвижного металлического шрифта) Иоганом Гуттенбергом (1397-1468 гг.).
Португалия намного раньше Испании освободилась от арабского владычества; здесь же сложилась сильная королевская власть. Само географическое положение этой страны бурному развитию торговой буржуазии и созданию мощного морского флота.
Географические представления, господствовавшие в Европе накануне Великих географических открытий, формировались под решающим влиянием античных авторитетов, и главным образом под воздействием идей Посидония и Клавдия Птолемея.
Представление о шарообразности Земли к концу XV в. стало почти общепризнанным. В 1492 г. Мартин Бехайм из Нюрнберга (1459-1506 гг.) изготовил первый дошедший до нас глобус. Гуманист и философ Николай Кузанский, или Кребс (1401-1464 гг.), почти за 100 лет до Коперника высказал мысль о вращении Земли вокруг своей оси и ее движении вокруг Солнца.
В целом XV в. не дал географии больших теоретических достижений. Но важно было уже то, что в это время произошло возрождение географических концепций античности, началось освобождение географической мысли от церковных догм, усилилось стремление как к открытию новых земель, так и к более тщательному изучению старых
Відповідь:
Обов'язки шляхти, перед королем, були різні. Серед них, забезпечення озброєними воїнами на воєнні виправи. Наприклад: в 1409 році король дарує декілька сел шляхтичу з дідичим правом, а взамін той повинен виділяти на воєнні походи по 1 воїну з пікою і 5 лучників.
Набиралися рекрути з селян, або, в разі коли були бажаючі з міщан, також молодші сини безземельної шляхти могли бути офіцерами, крім того не треба забувати про козацтво, яке заробляло як наймані війська.
У замках завжди були військові формування (охорона, або саме військові формування (якщо шляхтич мав право на власне військо) - тобто навчити володіти зроєю в замках-фортецях шляхти було кому. Наприклад, у Яреми Вишневецького було військо власне, яке нічим не поступалося коронному війську. Шляхта у порубіжжі зі Степом Вільним обов'язково мала війська у маєтках - щоб боронили платників падатків та майно від татарських "візитів" за ясирем.
До того ж часи були такі, що сусіди не гребували наїздами один на одного, наприклад, у Генріка Сенкевича описано що тітка Елени Курцевич сама такі наїзди робила з синками та дворовими - це з популярної літератури.
З наукової є конкретні статті у законодавстві та судової практики про розповсюдженість практики наїздів. Широко відомий випадок наїзду старости Черкаського Чаплицького на хутір Суботів сотника Богдана Хмельницького - і яка халепа для Польської корони з цього вийшла у 1648 році.
1 Социально-экономические и научные предпосылки эпохи Великих географических открытий.В истории географии XV в., точнее период с 1415-1420 до 1492 г., обычно рассматривается как переходный этап от позднего средневековья к эпохе Великих географических открытий. Именно в то время складывались социально-экономические предпосылки открытия Америки и морского пути в Индию, получали развитие географические концепции, толкавшие к этим открытиям. Наконец, у европейцев постепенно накапливался опыт далеких океанических плаваний.
Подъем торгово-промышленной буржуазии в ряде стран Западной Европы, усиление внутренних и международных торговых связей ликвидации политической раздробленности, свойственной этой эпохе феодализма, формированию крупных централизованных государств (Испания, Португалия, Франция, Англия).
Из научно-технических достижений этого периода в первую очередь следует отметить изобретение книгопечатания (подвижного металлического шрифта) Иоганом Гуттенбергом (1397-1468 гг.).
Португалия намного раньше Испании освободилась от арабского владычества; здесь же сложилась сильная королевская власть. Само географическое положение этой страны бурному развитию торговой буржуазии и созданию мощного морского флота.
Географические представления, господствовавшие в Европе накануне Великих географических открытий, формировались под решающим влиянием античных авторитетов, и главным образом под воздействием идей Посидония и Клавдия Птолемея.
Представление о шарообразности Земли к концу XV в. стало почти общепризнанным. В 1492 г. Мартин Бехайм из Нюрнберга (1459-1506 гг.) изготовил первый дошедший до нас глобус. Гуманист и философ Николай Кузанский, или Кребс (1401-1464 гг.), почти за 100 лет до Коперника высказал мысль о вращении Земли вокруг своей оси и ее движении вокруг Солнца.
В целом XV в. не дал географии больших теоретических достижений. Но важно было уже то, что в это время произошло возрождение географических концепций античности, началось освобождение географической мысли от церковных догм, усилилось стремление как к открытию новых земель, так и к более тщательному изучению старых
Объяснение: