Проанализируйте отрывок из документа: «наказа» екатерины ii уложенной комиссии.
глава i
6. россия есть европейская держава.
7. доказательство сему следующее. перемены, которые в россии предпринял петр великий, тем удобнее успех получили, что нравы, бывшие в то время, совсем не сходствовали со климатом и принесены были к нам смешением разных народов и завоеваниями чуждых областей. петр первый,
4 из 6
вводя нравы и обычаи европейские в европейском народе, нашел тогда такие удобности, каких он и сам не ожидал.
глава ii
8. российского государства владения простираются на 32 степени широты и на 165 степеней долготы по земному шару.
9. государь есть самодержавный; ибо никакая другая, как только соединенная в его особе власть, не может действовати сходно со пространством столь великого государства.
10. пространное государство предполагает самодержавную власть в той особе, которая оным правит. надлежит, чтобы скорость в решении дел, из дальних стран присылаемых, награждала медление, отдаленностию мест причиняемое.
11. всякое другое правление не только было бы россии вредно, но и вконец разорительно.
12. другая причина та, что лучше повиноваться законам под одним господином, нежели угождать многим.
13. какой предлог самодержавного правления? не тот, чтоб у людей отнять естественную их вольность, но чтобы действия их направити к получению самого большого ото всех добра.
14. и так правление, к сему концу достигающее лучше прочих и при том естественную вольность меньше других ограничивающее, есть то, которое наилучше сходствует с намерениями, в разумных тварях предполагаемыми, и соответствует концу, на который в учреждении гражданских обществ взирают неотступно.
1)Время создания государства : примерно || век
2)Происхождение усуней : племя индоиранского либо тюркского происхождения
3)Территория : Основная территория усуней располагалась в Илийской долине, а западная граница проходила по рекам Чу и Талас
4)Столица : Чигу-чэн
5)Численность населения : около 630 тысяч человек
6)Физический тип : Кочевое племя
7)Титул правителя : Гуньмо
8)Общественный строй : Их этническая история тесно связана с кочевыми племенами Центральной Азии времен саков
9)Занятия : Хозяйство, земледелие
Причини Національно-визвольної війни:
Більша частина українських земель входила до складу Речі Посполитої, феодальне право якої відрізнялося особливою жорстокістю, а державні закони обмежувалися всевладдям магнатів і місцевої адміністрації. В українського народу фактично не було перспектив на повноцінний політичний розвиток за умови подальшого перебування у складі Речі Посполитої.
Причини національно-релігійного характеру:
після Берестейської церковної унії 1596 р. польська шляхта планомірно і цілеспрямовано запроваджувала серед українського населення католицизм, забороняла вживати українську мову в установах та навчальних закладах.
За своїм характером цей всенародний рух був національно-визвольним, релігійним, антифеодальним. Рушійними силами Національно-визвольної війни стали козаки, селяни, міщани, православне духовенство, частина дрібної української шляхти.
Найважливішу роль у Національно-визвольній війні відігравало козацтво, яке винесло на своїх плечах основний тягар боротьби за незалежність.
Територіальні зміни:
Перед початком походу на українські землі, на відміну від попередніх ватажків козацьких повстань, Хмельницький вирушив у Крим, де домовляється про до у війні з Річчю Посполитою. Обережний хан Іслам Ґірей ІІІ не поспішав оголошувати війни, проте дозволив ордам ногайських кочовиків під проводом Тугай-бея долучитися до повсталих козаків. Для обох сторін такий союз був вигідним: татари здобували військову здобич, а козаки вирішували питання кінноти, якої у них на той час у потрібній кількості не було. Літом 1649 року на до тисячному війську козаків Хмельницького, рушив сам кримський хан Іслам-Ґірей з 40-тисячною татарською кіннотою. Вони взяли в облогу значну частину шляхетських військ у Збаражі. На до поспішив сам король Ян ІІ Казимир і протиборчі сили зустрілися під Зборовим. Виявити переможця у битві не вдалося через бажання хана якнайшвидше завершити конфлікт. Йому було невигідно надмірне посилення козаків і остаточна поразка будь-якої з сторін.