Проанализируйте противоречия между Нидерлан- дами и Испанией. Разделитесь на три группы и соберите информацию, кото- рая свидетельствует о наличии одного из видов противоречий экономиче- их, религиозных или политических. Обсудите, какие из этих противоречий были наиболее острыми
Одним из государств, усиливавших экспансию против приаральских казахов, был Коканд. В 1808 году кокандцы захватили город Ташкент, в 1814 году - Туркестан. В 1818 году кокандская крепость Ак-Мечеть была перенесена на правую сторону Сырдарьи. Эта крепость постепенно превратилась в одно из крупнейших военных укреплений на торговом пути. Она контролировала купеческие караваны, идущие из Ташкента, Бухары и Хивы в Троицк, Атбасар и города Западной Сибири.
Кокандцы стали устанавливать тяжелые налоговые сборы для казахского населения, кочевавшего в районе Ак-Мечети и других крепостей. Так, каждая семья обязывалась ежегодно в виде налога предоставлять Коканду по 6 голов овец, 4 арбы саксаула и 1000 баулов камыша. Эти сборы заметно ухудшали материальное положение местных жителей. Все попытки решить проблемы с коканд-цами мирным путем не увенчались успехом. Попытку остановить кокандскую экспансию против сырдарьинских казахов предприняли султан Касым и его сын султан Саржан. Но оба они были предательски убиты кокандцами.
С целью прекратить вылазки кокандцев в Казахскую степь на территорию Коканда неоднократно совершал походы знаменитый хан Кенесары Касымулы.
Попытки проникновения в Казахскую степь предпринимала и Хива. Так, в 1835 году на реке Кувандарье она построила крепость Куртобе с военным гарнизоном из 200 человек. На левобережьи Сырдарьи были воздвигнуты небольшие крепости Кожанияз и Жа-накала. С целью сбора зякета, ушура и других видов налогов с приграничного казахского населения Хива также периодически направляла военные отряды. В случаях отказа уплаты налогов хивинцы грабили казахские аулы, уводили жен и детей казахов в рабство. Один из крупных набегов был в 1847 году, когда хивинский отряд общей численностью в 1500 человек подверг разгрому более тысячи хозяйств местных казахов. В следующем году такому же грабежу подверглись более чем 2500 хозяйств. Были убиты около 500 человек. Многие казахи попали в плен и были проданы в рабство.
Не желая терпеть грабежи и притеснения со стороны хивинцев, часть скотоводов откочевывала в сторону Каракумов и реки Иргиз. С другой стороны, с целью отпора произволу хивинцев и кокандцев, сыр-дарьинские казахи поднимались на борьбу за свою свободу. Освободительную миссию казахов в Приаралье против хивинского и ко-кандского, а позднее и российского военного присутствия возглавил популярный в народе батыр Жанкожа Нурмухамедулы (1774—1860).
Объяснение:
ну как то так
В «Іліаді» Гомер описує останній 41 день Троянської війни. Автор захоплено змальовував не лише ахейців Ахілла й Патрокла, але й їхніх ворогів-троянців — царя Пріама та воїна Гектора. Напівбог Ахілл після дев’яти років війни відмовився продовжувати боротьбу та передав свої обладунки найближчому другові Патроклу, який очолив ахейців і повів їх на штурм Трої.
Біля брами міста Патрокл зустрівся у двобої з троянським героєм Гектором, від руки якого й загинув. Це змусило Ахілла знову взятися за зброю. Він помстився за смерть свого друга, убивши Гектора. Але сам недовго прожив після цього: отруйна стріла брата Гектора — Паріса, спрямована самим богом Аполлоном, наздогнала його. Гомер описав ці події, прославляючи не саму війну, а мужність, відвагу, силу, гідність та почуття обов’язку греків і троянців.
Продовженням оповіді про Троянську війну була «Одіссея» — опис казкових пригод царя Ітаки Одіссея. Десять років цей грецький герой воював із Троєю. Після взяття міста він вирішив повернутися додому, до Ітаки, але його мандрівка затяглася ще на десять років. Під час плавання він заблукав і потрапив на острів лотофагів, де, скуштувавши лотоса, втратив пам’ять і забув про батьківщину. Потім Одіссей відвідав острів циклопів. Зі своїми товаришами він прийшов до печери одноокого велетня Поліфема, сина бога морів Посейдона, де й був захоплений чудовиськом. Лише завдяки кмітливості та хитрості Одіссея їм удалося осліпити циклопа та врятуватися. Після цього Одіссей зі своїми товаришами відвідав острів бога вітрів Еола, боровся з племенем велетнів-людожерів, потрапив у володіння чаклунки Кірки, яка перетворила його супутників на свиней, побував у підземному царстві бога Аїда. Дивом стало те, що він лишився живим після зустрічі з потворами Сциллою та Харибдою. Через десять років поневірянь Одіссей під виглядом жебрака повернувся до Ітаки, де на нього чекала вірна дружина Пенелопа.
За казковими пригодами, описаними в поемах, ми бачимо життя, побут, вірування та ідеали давньогрецького суспільства. Тому «Іліада» та «Одіссея» є неоціненним історичним джерелом. У поемах Гомера, крім опису Троянської війни та пригод героїв, містяться цінні відомості про грецьке суспільство в початковий період панування дорійців. Тому в його творах не знайшли відображення досягнення Мінойської й Ахейської цивілізацій, немає опису величних палаців, не згадуються високоосвічені люди.