Прочитай текст, який висвітлює події польського повстання 1863 – 1864 років. Які наслідки воно мало для України? Уяви, що ти поляк – учасник повстання. Підготуй ТЕКСТ промови , щоб заохотити українців до участі у повстанні. Скористайся текстом. Обурений насильницьким поділом його території і ліквідацією самостійної держави, протестуючи проти тяжкого національного гніту, польський народ не припиняв боротьби за своє визволення. На початку 60-х років 19 століття визвольний рух охопив значні маси польського населення. Велику увагу приділяли керівники руху Правобережній Україні. Це зумовлювалось, по-перше, тим, що на Правобережжі, на відміну від інших районів України і Росії, був чималий польського населення (485 тис. чоловік, або 9,2%), зокрема дворянства, яке поділяло погляди й прагнення прихильників визвольного руху в самій Польщі. Зосереджуючи в своїх руках понад 80% усіх приватновласницьких земель та більшу частину матеріальних ресурсів краю, ця частина дворянства, за задумом польських повстанців, могла стати значною опорою в їх боротьбі. По-друге, Правобережна Україна, яка перебувала раніше під гнітом панської Польщі, розглядалася частиною польських повстанців, що поділяли великодержавну програму дворянської знаті про відновлення Польщі в кордонах 1772 р., як її провінція і входила в сферу їх територіальних претензій. І, нарешті, по-третє, беручи курс на залучення населення Київської, Подільської і Волинської губерній до польського національно-визвольного руху, його організатори («червоні») виходили також з того, що тим самим вони зможуть у потрібний для них час відвернути певні сили царської армії від придушення повстання в Царстві Польському. Взявши курс на підготовку збройного повстання, польські патріотичні організації розгорнули у Правобережній Україні діяльність, спрямовану насамперед на залучення до участі у визвольному русі місцевого польського населення. Вони розповсюджували у великій кількості патріотичну літературу, заборонену царською цензурою, вербували нових членів повстанських загонів, збирали кошти для придбання зброї й військового спорядження, організовували маніфестації протесту проти національного гноблення тощо. Учасники польського визвольного руху добре розуміли, що успіх майбутнього повстання у великій мірі залежатиме від тієї позиції, яку займуть місцеві селяни. Тому повстанці вживали заходів до залучення їх на свій бік і з цією метою поширювали серед них такі відозви, листівки і прокламації, як «До козаків, що тепер селяни», «Брати поляки, русини і литовці» та ін., а також відвідували сільські сходи, де відкрито закликали селян до спільної боротьби проти царизму. Загалом пропаганда проводилася широко, але її вплив на селянські маси був слабкий. Це пояснюється як соціальною і становою різнорідністю учасників руху, так і зв'язаною з цим відсутністю в його середовищі єдності поглядів на аграрне, національне й деякі інші програмні питання.
в Южном Казахстане стал широко распространяться ислам.Все литературные и научные произведения стали писать на арабском языке.ВСайраме, Отраре, Туркестане открывались медресе.Первым из ученых Востока, известным всему миру, был Абу Насыр аль-Фараби, писавший труды арабским письмом.АбуНасыр аль-Фараби (870-950 гг.) Родился в городе Весидж в округе Фараб (Отрар).Образование получил на кыпчакском языке.Он был назван «вторым учителем» после Аристотеля.Абу Райхан аль-Бируни (973-1050 гг.) Ученый - энциклопедист.Автор свыше 150 научных трудов по истории, ллаллетматике, географии, астрономии, медицине.Научные труды «Канон масуда об астрономии и звездах», «Памятник поколений», «Благодарные камни».Аль-Бируни впервые на Среднем Востоке зысказал мысль о движении Земливокруг Солнца, открыл закономерность движения небесных тел. Изобрел макет земного шара (глобус) и определил координаты шестисот городов того времени.Развитие языкознанияТормозило развитие языка то, что тюркоязычные народы до X века пережили несколько общественных и государственных укладов Тюркского каганата.Тюркоязычные племена говорили на тюркском языке, у отдельных племен имелись свои языковые, диалектные особенности.Все тюркоязычные племена исследовал ученый-языковед М. Кашгари.
Объяснение:
Общественно-политические процессы в Казахстане в начале 20 века были такими же, как в остальной России. Как и в остальной России, есть созревала революция.
В Казахстане все революционные идеи на основе марксизма появились от тех революционеров, которые были отправлены сюда в сылку. Как правило, это были социал-демократы.
Самой популярной группой революционеров здесь стал «Сибирский социал-демократический союз», который распространился во всему Казахстану в период с 1901 по 1903 годв.
В это же время появляются кружки марксистского толка в Уральске и Петропавловске. Марксистские кружки включали как казахов, так и русских. В последующем кружки распространились по всему Казахстану.
Революция 1905-1907 годов еще больше побудило казахских рабочих участвовать в революционном движении. По сути, это дало толчок для развитию национально-освободительного движения, а также для классовой борьбы, так как «аграрники» выступали против социального угнетения.
Отсюда в феврале 1905 года первые забастовки произошли в Казалинске, Челкарах, Джусалах, Туркестане, на Оренбургско-Ташкентской железной дороге, в железнодорожном депо Петропавловска. Следом – весной того же года – рабочие волнения перехватило крестьянское волнение. Все бедные крестьяне вышли против эксплуатацих их баями и царями.
3ий съезд РСДРП показал, что казахи готовы на борьбу, потому здесь были сформированы комитеты, и 1 мая уже проходили маевки, например, в таких городах, как Уральск, Перовск, Кустанай и так далее.
Казахстан участвовал и в Октябрьской Всероссийской политической стачке 1905 года, в декабрьском вооруженном восстании (в результате которого был создан «Русско-киргизский союз»). Что касается крестьянсива, то национально-освободительное движение имело большой масштаб в Семипалатинске, Акмолинске, Уральске, Тургайске.
Революционные движения в Казахстане продолжали жить и в 1912, и в 1913 в ходе забастовки Айдарлинского прииска, в 1914 году (забастовка нефтянников Эмбы) и так далее.
Объяснение:
дальше незнаю