Прочитайте предложенный текст и, используя свои знания из курса истории, выявите достижения и недостатки индустриализации в Казахстане, оформив в виде таблицы, и сделайте вывод. Индустриализация в Казахстане началась с разработки недр полезных ископаемых, развития добывающих отраслей промышленности: цветной металлургии, угольной и нефтяной промышленности. В годы индустриализации происходило строительство железных дорог. Крупными стройками того периода были: Чимкентский свинцовый завод, Балхашский медеплавильный и Ачисайский полиметаллический комбинаты.. Увеличилось производство электроэнергии: Развивался Эмбинский нефтяной район. Были расширены старые промыслы: Косшатыл, Макат; разработаны новые месторождения: Кульсары, Сагыз.
Вместе с тем индустриализация потребовала огромных средств, и эти средства добывались за счет их перекачки из сельского хозяйства и внутреннего займа. Промышленность Казахстана имела сырьевую направленность. Отсутствовали предприятия по переработке нефти, газа, металлов; предприятия машиностроения, станкостроения, приборостроения, автомобилестроения. Казахстан отставал по удельному весу в электробалансе страны, по наличию и эксплуатации железных дорог
Достижения индустриализации
Недостатки индустриализации
1
2
1
2
Вывод:
Задание 2 Проанализируйте последствия насильственной коллективизации и распределите их по направлениям:
1.экономика (не менее 2-х примеров)
2.демографическая ситуация (не менее 2-х фактов)
3.Сделайте обоснованный вывод о последствиях коллективизации.
Задание 3. Распределите по категориям последствия политики командно-административной системы в 20–30 гг. ХХ века и напишите вывод.
политика
экономика
культура
социальная сфера
Вывод:
1) Сырьевой характер промышленности Казахстана ещё больше усилился. 2) Гибель почти половины (по некоторым данным более 2 млн. человек) коренного казахского населения 3) Массовые репрессии 4) Политика русификации 5) Уничтожение национальной интеллигенции
Липнева революція.
1)Передумови. Спроби «короля емігрантів» Карла X відновити управління Францією методами «старого порядку». Порушення правлячими колами країни конституційних норм, утиски інтересів широких верств суспільства.
2)Причини. Виникнення політичної кризи у Франції, зростання конфронтаційних настроїв у суспільстві. Нездатність ліберальної опозиції досягти компромісу з владою підштовхнула її до активних дій.
3)Завдання. Усунути від влади Карла X та його прибічників. Поновити дію «Хартії 1814 року».
4)Основні події
27 липня 1830 р. - Початок народного повстання в Парижі.
28 липня 1830 р. - Корінний перелом у ході повстання: на бік повстанців почали переходити урядові війська.
29 липня 1830 р. - Повстанці захопили королівський палац Тюїльрі. Карл X зрікся престолу.
5)Результати. Крах політичного курсу ультрароялістів і повалення монархії Бурбонів у Франції. Установлення у Франції конституційної монархії, орієнтованої на інтереси торговельно-фінансової і, частково, промислової буржуазії.
6)Історичне значення. Засвідчила безперспективність спроб поновити у Франції «старий порядок». Створила умови для подальшого розвитку Франції шляхом буржуазного прогресу.
Бельгійська революція.
1)Причини: Утиски франкомовного католицького населення.
2)Мета: Конфлікт 1830 року, який призвів до відокремлення південних провінцій від Нідерландського королівства і утворення незалежного Королівства Бельгія.
3)Основні події: 25 серпня 1830 року в Брюсселі почалися заворушення, бунтарі почали грабувати крамниці. До них долучилися театрали, які щойно вийшли з театру Монне після прослуховування опери «Німа з Потріці» Даніеля Обера. В наступні дні заворушення поширилося всім краєм. Заколотники захоплювали фабрики й руйнували машини.
4)Результат:проголошення незалежності Бельгії.
5)Історичне значення полягає в тому, що за підсумками революції країна звільнилася від голландського панування і стала незалежною державою.
2)когда Витовт умер, Юрий Дмитриевич заявил о своём праве на великокняжеский ярлык.
Для решения конфликта Василий II и Юрий Звенигородский в 1431 г. отправились в Орду. Благодаря хитрости московского боярина Ивана Дмитриевича Всеволожского спор был решён в пользу малолетнего московского князя. С той поры началась длительная борьба между Василием II, с одной стороны, и Юрием Дмитриевичем, вместе с которым выступили его сыновья: Василий Косой, Дмитрий Шемяка и Дмитрий Красный, — с другой.
3)Князь опирался на Орды и, в свою очередь, оказывал ей содействие.
Василия II поддерживали сплочённое московское боярство, земельные владения которого зависели от великого князя, а также хлебородный центр с его холопьей покорностью властям. Великий князь московский хотел создать военно-политический союз русских земель, основанный на сильной деспотической власти.