Прочитайте стихотворение поэта ганса сакса (xvi в.) о католической церкви в германии и выполните :
а главное — в церквах идет
продажа индульгенций бойко,
вот что и есть овечья дойка!
толпа церковников жадна,
привыкнув грабить издавна,
живя бессовестным обманом,
церковник ловко лжет мирянам:
за мощи выдав зуб быка,
он им притронется слегка
к больному—и дань
страдает от попов народ,
не перечесть ему невзгод:
зимой и летом гнет он спину,
чтоб отдавать им десятину.
а) какие источники доходов церкви перечислены в этом отрывке?
б) почему католическая церковь в германии продолжала пользоваться большой властью?
в) о каких настроениях народа свидетельствует это стихотворение?
ответы должны быть развернутыми, опираться на конкретные факты.
Відповідь:
Освіта і наука:
Визначальний вплив на розвиток освіти мав іслам. Школи (медресе) існували лише при великих мечетях і були покликані виховувати мусульманських богословів і суддів.
У школах вивчали арабську і перську мови, мусульманське право і богослов’я, логіку й арифметику. Навчатися мали можливість лише діти заможних батьків. Наприкінці XV ст. було відкрито першу математичну школу. Значними були досягання в галузі географічних знань. Мореплавець Пірі Реїс склав морський атлас «Бахрійс» (1517), де навів повний опис Егейського і Середземного морів та карту світу.
Наприкінці XV ст. розпочалося складання історичних хронік, які містили виклад світової і турецької історії. Найвідомішою була багатотомна «Османська історія», написана у другій половині XVI ст. Ібн Кемалем. Мандрівник і вчений Евлія Челебі написав «Книгу мандрів», де розповів про відвідані ним європейські країни.
Література:
Кінець XVI – початок XVII ст. вважається «золотою добою» турецької поезії. Основними її жанрами були хасиди (хвалебні оди) і газелі (ліричні вірші). Відомою поетесою була Мірханум, високоосвічена жінка, автор віршів про кохання. Поет Мехесі започаткував гумористичний жанр поезії. Ільяс Ревані оспівував повсякденне життя мешканців Стамбула. «Султаном» турецьких поетів уважався Моял Махмуд (псевдонім Абдул Бакі).
У міській літературі найбільшою популярністю користувався жанр латіфів – коротких розповідей та анекдотів. Найвідомішими були латіфи Бурси Лямі, який уперше включив до своїх збірок розповіді про Ходжу Насреддіна.За часів занепаду Османської імперії набули поширення сатиричні твори. Поети Вейсі та Нефі – його найвідоміші представники – у своїх сатирах висміювали сановників і візирів (Вейсі «Повчання Стамбула», Нефі «Стріли долі»).
Архітектура і живопис:
Основними пам’ятками тогочасної турецької архітектури були мечеті, палаци, мавзолеї. Найвідомішим турецьким архітектором XVI ст. був Ходжа Сіман (1490–1588). За своє довге життя він збудував понад 360 різноманітних споруд. Найвідомішими серед них стали мечеті Шахзаде і Сулейманіє в Стамбулі, мечеть Селіма в Едірне.
Палаци і мечеті прикрашалися рослинними і геометричними орнаментами, різьбленими на дереві та камені. Це було обумовлено забороною ісламу зображувати людей і тварин.
Набув поширення жанр мініатюри. Її стиль був значною мірою наслідуванням турецькими майстрами традицій італійського мініатюрного живопису.
У XVI ст. великої популярності набули жанрові мініатюри, виконані Османом.
Розвивалася книжкова мініатюра. Зразком цього жанру став рукопис «Хунер-наме», прикрашений 300 великими кольоровими ілюстраціями та 65 мініатюрами. Характерним є те, що, незважаючи на заборони ісламу, на багатьох ілюстраціях зображені люди, тварини і птахи.
ВОТ (СНИЗУ)
Объяснение:
Важнейшим признаком абсолютизма является неограниченная власть монарха, отсутствие органа (или органов), который хотя бы формально ограничивал его полномочия. В России условия для возникновения абсолютной монархии сложились в конце XVII в, и царь Алексей Михайлович был уже таким неограниченным монархом. Но самодержавие XVII в еще сохраняло внешние формы сословно-представительной монархии Преобразования первой четверти XVIII в не только законодательно закрепили абсолютизм, но и создали соответствующую государственно-правовую систему.
XVIII в. в истории России по праву считается временем переворота, перелома. Реформы, начатые Петром Великим, изменили характер государственной власти и управления.
Европейские дела оставались главным направлением внешней политики России. В системе европейских международных отношений российская дипломатия, опиравшаяся на общепризнанную мощь русской армии и на внутриполитическую стабильность, которая резко контрастировала с потрясениями, происходившими в других странах континента, играла роль главного противовеса агрессивной политики.
Священная Римская империя на протяжении всех восьмисот пятидесяти лет своего существования оставалась иерархическим государственным образованием феодального типа Она никогда не приобретала характер национального государства, не достигла централизации системы управления Власть императора никогда не была абсолютной, а разделялась с высшей аристократией страны.
Императорский титул не был наследственным, а присваивался по итогам избрания.