Прочитайте текст и ответьте на вопросы. Александр ІІ
Правление Александра II ознаменовалось беспрецедентными по масштабу реформами, получившими название «великих реформ». Основные из них следующие:
• Ликвидация военных поселений (1857)
• Отмена крепостного права (1861)
• Финансовая реформа (1863)
• Реформа высшего образования (1863)
• Земская и Судебная реформы (1864)
• Реформа городского самоуправления (1870)
• Реформа среднего образования (1871)
• Военная реформа (1874)
Данные преобразования решили ряд давно наболевших социально-экономических проблем, расчистили дорогу для развития капитализма в России, расширили границы гражданского общества и правового государства, однако доведены до конца не были.
Оценки некоторых реформ Александра II противоречивы. Либеральная пресса называла его реформы «великими». Вместе с тем, значительная часть населения (часть интеллигенции), а также ряд государственных деятелей той эпохи отрицательно оценила эти реформы. Многие современники и ряд историков утверждали, что действительного освобождения крестьян не произошло (был создан лишь механизм такого освобождения, причем несправедливый); не были отменены телесные наказания в отношении крестьян (которые сохранялись вплоть до 1904—1905 гг.); учреждение земств привело к дискриминации низших сословий; судебная реформа не смогла воспрепятствовать росту судебного и полицейского произвола. Кроме того, по мнению специалистов по аграрному вопросу, крестьянская реформа 1861 года привела к возникновению серьёзных новых проблем (помещичьи отрезки, разорение крестьян), которые стали одной из причин будущих революций 1905 и 1917 года.
1. Насколько были успешны проведенные реформы? (не менее 2-х аргументов)
2. Укажите причины кризиса самодержавия в России (не менее 2-х причин)
Началась тайная работа над созданием русской конституции. Ее автором был Н. Н. Новосильцев - один из «молодых друзей» императора, который поддерживал будущего царя еще до вступления на престол. Текст конституции был написан к 1820 г.
Священики їхні церкви грецького обряду, які тепер живуть і будуть у майбутньому, повинні бути вільними та звільнені від будь-яких податків, якої б назви вони не були, - як від грошових, так і від будь-яких інших, належних львівській раєцькій колегії. Ці ж священики грецького обряду не будуть зобов’язані підлягати та підкорятися іншій юрисдикції та зверхності, тільки львівському владиці. Усім згаданим українцям грецького обряду надається львівське міське право. Також на уряди бурмистрів, лавників та інші префектури у цьому місті можна та треба нашому теперішньому й майбутньому старості обирати та призначати [українців], скільки разів би відбувалися вибори райців; своїх синів [українці] можуть та мають право давати та посилати для навчання вільних мистецтв до початкових шкіл, гімназій та вищих шкіл, які існують як у нашому місті, так і будь-де в королівстві та в наших володіннях; вони можуть вивчати будь-які, без винятку, цехові ремесла та в них працювати, навчати товаришів та учнів будь-якого ремесла, засновувати цехи та ремісничі братства і, згідно із звичаєм, бути у них старшими і сеньйорами, а майстри будь-яких польських ремесел зобов’язані приймати та допускати українців до цього роду ремесла та цехів. Вільно також їм українцям будь-якого роду товарами, як би вони не називалися, у всьому Польському Королівстві, Великому князівстві Литовському та на Волині, в Києві, на Підляшші та в інших наших володіннях продавати сукно та будь-які інші купецькі та крамарські товари; вільно їм у приватних будинках, так і на будь-яких публічних місцях завжди та в будь-яку пору виставляти на продаж вина, виготовляти мед, пиво та будь-які інші напої іншого роду та шинкувати ними в такий б та таким чином, як це роблять польські міщани».