Прочитайте текст и ответьте на вопросы. В 1785 году имели место сражения казахов с царскими отрядами в районе Нижнеуральской линии. Весной 1797 года отряды повстанцев совершили набег на ханскую ставку и убили хана Есима. В степь отправились царские карательные отряды, однако застать врасплох восставших им не удалось.
Напишите, о каком восстании идет речь
1.
Укажите причины восстания (не менее 2-х)
1.
2.
Назовите причины поражения повстанцев
1.
Перечислите последствия восстания
1.
Оцените историческую значимость восстани
Князь Александр Ярославич был одним из князей Киевской Руси, и чтобы ответить на этот вопрос, нам нужно рассмотреть изображение и найти позиции, которые характеризуют этого князя. Но давай предварительно освежим наши знания о средневековой Руси.
Во времена Киевской Руси, князья были не только политическими лидерами, но и военными командирами, которые защищали свои земли и население. Они также управляли своими территориями и разрабатывали законы и политику.
Теперь, когда у нас есть некоторое представление о роли князя в средневековой Руси, давай посмотрим на изображение и найдем позиции, которые характеризуют князя Александра Ярославича.
Позиции, которые можно отметить, это:
1. Военный командир: На изображении мы видим, что князь Александр Ярославич держит в руке меч. Это указывает на его военные навыки и роль в защите своей земли.
2. Политический лидер: Князь Александр Ярославич был членом государственного правления и участвовал в решении важных политических вопросов. Это можно сказать по его представлению во всей исторической одежде и облачении, что указывает на его статус и важность.
Теперь давай рассмотрим по одному факту, подтверждающему каждую из выбранных позиций.
1. Военный командир: Один из фактов, который подтверждает роль князя Александра Ярославича как военного командира, это его приверженность и участие в борьбе за свою землю. В ходе битвы на Немиге, князь Александр Ярославич лично возглавлял свою армию и показал высокую военную мастерство и лидерские качества.
2. Политический лидер: Еще один факт, который подтверждает политическую роль князя Александра Ярославича, это его участие в правлении Киевской Руси и разработке законов. Одним из примеров его политической активности было заключение Софийской уставной грамоты, которая стала одним из первых писаных законов Руси и использовалась для управления страной.
Таким образом, князь Александр Ярославич был не только военным командиром, но и политическим лидером, и эти позиции характеризуют его на изображении. Мы использовали факты, чтобы подтвердить наши выбранные позиции и объяснили их значение.
Надеюсь, что ответ был понятен и полезен. Если у тебя есть еще вопросы, не стесняйся задавать их!
1. Закріплення робітників і службовців за підприємствами та установами, де вони працювали, і заборона переходу до вільного обрання ними місця праці.
Це означало, що працівники були прикріплені до конкретних місць роботи і не мали можливості самостійно обирати нове місце праці. Така політика мала на меті забезпечення стабільності трудових колективів і запобігання відтоку кваліфікованої робочої сили.
2. Запровадження гарантованої оплати праці в колгоспах.
Це означало, що працівники колгоспів мали гарантовану заробітну плату, незалежно від доходів колгоспу. Такий підхід був спрямований на заохочення селян до продуктивної праці і стимулювання сільськогосподарського виробництва.
3. Здійснення грабіжницької для населення грошової реформи з метою стабілізації кредитно-фінансової системи.
Це означало, що влада ввела грошову реформу, яка призвела до раптового знецінення грошей та погіршення фінансового становища населення. Така політика була запроваджена з метою стабілізувати економіку та фінансову систему країни.
4. Подовження відпусток у зв'язку з вагітністю і пологами.
Це означало, що жінкам було надано більше часу для відновлення після пологів і прийняття молодшої дитини. Така політика сприяла покращенню умов догляду за дитиною та зміцненню здоров'я матері.
5. Оптимізація пенсійного законодавства.
Це означало, що система пенсій була переглянута з метою покращення її ефективності та справедливості. Було введено нові правила для надання пенсійних виплат та розрахунку пенсій, що сприяло підвищенню рівня соціального захисту пенсіонерів.
6. Переорієнтація частини потужностей галузей важкої промисловості на виготовлення товарів народного споживання.
Це означало, що деякі важко промислові галузі, які раніше спеціалізувались на виробництві важкої техніки та ресурсоємних матеріалів, були переорієнтовані на виготовлення товарів, що задовольняли потреби народного споживання. Такий крок сприяв покращенню життєвого рівня населення та забезпеченню його потреб.
7. Різке погіршення житлових умов міського населення.
Це означало, що міське населення стало зіткнулося зі значним зниженням рівня житлових умов, зокрема, були погіршені умови проживання, комунальні послуги, інфраструктура та інше. Це було обумовлено окремими економічними факторами та змінами у політиці житлового будівництва.
8. Зміна тривалості робочого дня для працівників та службовців з кінцевим переходом на п'ятиденку при восьмигодинному робочому дні.
Це означало, що робочий день був скорочений з 6 днів до 5 днів на тиждень, а тривалість робочого дня була обмежена до 8 годин. Така політика сприяла покращенню умов трудової діяльності, здоров'я працівників та балансу між роботою та відпочинком.
9. Плата за навчання у загальноосвітніх та вищих навчальних закладах.
Це означало, що студенти при вступі до загальноосвітніх та вищих навчальних закладів мусили сплатити певну суму за отримання освіти. Такий підхід забезпечував часткове фінансування навчання та забезпечення якості освіти.
Отже, ці твердження відображають особливості соціальних процесів в добу "відлиги". Вони свідчать про зміни, що відбулися в різних сферах суспільного життя і спираліому рості життєвого рівня населення.