Прочитайте текст и ответьте на вопросы. в 70-80-е гг. xiv в. против могулистана эмир тимур совершил около десятка грабительских набегов. к концу 80-х гг. сложился политический союз правителей могулистана и ак орды против тимура. в ответ на объединение сил против него тимур предпринял два наиболее
тяжелых для коренного населения казахстана по своим последствиям грабительских похода: в 1389 г. - в могулистан и в 1390-1391 гг. - в ак орду и золотую орду. в результате изнурительной борьбы с агрессией тимура могулистан распался на уделы. хан могулистана кызыр-кожа (1380-1399) вынужден был
признать себя вассалом тимура. в первой половине xv в. усилилась раздробленность, и тимуриды продолжали притязать на семиречье и кашгарию. положение при сыне кызыр-кожи мухаммед хане (1408-1416). при нем могулистан стал независимым от тимуридов, удалось вернуть земли в долинах р. чу и таласа. в
первой половине xv в. на восточные рубежи могулистана начались набеги ойратов - западной части монголов (в среднеазиатских источниках они назывались - калмаками). борьбу с ними организовал уаис-хан (1418-1428). он вынужден был перенести свою ставку из турфана в г. в семиречье. какими были
взаимоотношения могулистана с соседними государствами и племенами? 1 2 опишите характер взаимоотношений с соседними государствами и племенами.
1. Задание:
1) Продажа индульгенций( грамоты о отпущении грехов)
2) Плата за церковные обряды( венчания , молебны)
3)Церковь была очень могущественна , и была одним из крупнейших землевладельцев, города, деревни, области, крестьяне обязаны платить либо оброк либо барщину
4) Население платило десятину церкви
2.Задание:
Да т.к: Провинившихся людей предавали огню с древнейших времен. Сожжение египетского фараона Бокхориса кушитами. Медный бык, в котором сжигал своих недругов сиракузский тиран Фаларис. Примеры можно множить. Однако в Средние века, благодаря деятельности Святой инквизиции, сожжение заживо стало реальным трендом, от которого за версту смердело горелым мясом.
Объяснение:
інших країн, відправляв послів до інших держав, приймав іноземні посольства тощо. Головне завдання зовнішньої політики гетьмана полягало у створенні умов для успішного завершення війни з Річчю Посполитою і зміцненні становища Гетьманщини. При цьому Хмельницькому необхідно було враховувати ситуацію навколо українських земель на середину XVII ст. Річ Посполита, Московська держава й Османська імперія не були зацікавлені у виникненні Гетьманщини, вважаючи, що це порушить рівновагу сил між ними, і одночасно мали власні претензії на українські землі.
У зовнішній політиці Гетьманщини головними були кілька напрямків:
— Отримання воєнної до для ведення збройної боротьби з Річчю Посполитою;
— Ослаблення Речі Посполитої та запобігання її спробам утворити антиукраїнські союзи;
— Здобуття держави-протектора (захисника) Гетьманщини;
— Зміцнення становища Гетьманщини як нової незалежної держави.
Відносини між Українською державою й Московією. Розпочавши війну з Річчю Посполитою, Богдан Хмельницький розумів необхідність підтримання добрих стосунків із Московською державою. По-перше, у разі виступу московської армії союзницею поляків у їх боротьбі з українцями, для останніх це мало б катастрофічні наслідки. По-друге, у тогочасному світі визначальне значення мала приналежність до однієї релігії. Українці вважали себе приналежними, разом із московитами, до одного православного народу, очікували від братів по вірі до у війні проти влади католицької Польщі. Унаслідок цього в українському суспільстві в роки Національно-визвольної війни поширювалися промосковські настрої.
У 1648—1653 рр. гетьман Б. Хмельницький постійно підтримував зв’язки з правлячими колами Московської держави. У наступні роки гетьман неодноразово повторював своє бажання прийняти протекцію московського царя, але той не поспішав давати відповідь і уважно гав за ситуацією в Україні.