Прочитайте учебные тексты. Сравните модели послевоенного развития экономики в США и СССР. Выполните задания: «Государство всеобщего благосостояния» в западных странах достигло своего расцвета после Второй мировой войны. Суть теории состоит в том, что государство стало надклассовым, выражает интересы всех слоев населения, обеспечивает бла- годенствие всех.
Теория подчеркивает ценность каждой человеческой личности, ставит ее интересы в основу деятельности государства. Положительная сторона теории заключается в том, что она обосновывает приоритет общечеловеческих ценностей, интересы и права человека»
Восстановление СССР после войны называют «сталинским экономическим чудом". Заново отстраивались города, цены ежегодно снижались, рабочие имели возможность заработать и взять квартиру в ипотеку под 1% годовых при нулевой инфляции. Все это происходило в обстановке всеобщего эмоционального подъема, но при сохранении прежних методов управления общих пропорций экономики. Развитие оборонной и тяжелой промышленности оставалось приоритетным, здесь накапливался потенциал передовых технологий, концентрировались ресурсы».
4.1. Определите события, повлиявшие на переоценку нравственных ценностей во второй половине 20 века.

4.2. Назовите недостатки западной и советской модели послевоенного восстановления.

4.3. Сделайте вывод о схожих факторах, повлиявших на переоценку нравственных
ценностей общества

Методи ведення скіфами бойових дій мали свої особливості. Скіфи перші розділили військо на два взаємодіючих загони: один загін знаходився перед фронтом куди наступав ворога, інший – в постійній готовності нанести удар у фланг та тил ворога, якщо він почне відступати. Під час свого відступу вглиб країни скіфи систематично нападали на ворога, знищували запаси продовольства, гнали стада худоби і випалювали рослинність, залишаючи супротивника без продовольства, а його коней без підніжного корму.

Скіфи широко застосовували так ведення війни, які стародавні греко-римські автори називали “малою війною”. Вони влаштовували засідки, заманювали ворога, раптово нападали на нього вдень і вночі і швидко зникали. Дрібними несподіваними нападами вони постійно тримали в напрузі все вороже військо, а самі були невловимі.

Характеризуючи воєнне мистецтво скіфів Геродот писав: "У цьому найбільш важливому відношенні вони влаштовуються так, що ніякий ворог, який вторгся в країну, не може вже врятуватися звідти втечею, не може і наздогнати їх, якщо тільки вони самі не захочуть бути відкритими, тому що скіфи не мають ні міст, ні укріплень, але пересувають свої житла з собою, і всі вони – кінні стрільці з луків; прожиток собі скіфи добувають не землеробством, а скотарством, і свої оселі влаштовують на возі. Як же їм не бути не переможними?"

С этого текста можно таблицу зделать по отличиям , на украинском так на украинском.

Объяснение:

Хто і коли відкрив Мінойську й Ахейську цивілізації?

Наприкінці XIX ст. англійський археолог Артур Еванс розпочав розкопки в місті Кносс на Криті. Через деякий час він здивував увесь світ своєю дивовижною знахідкою. Під пагорбом він розкопав палац з понад 300 приміщеннями, де, можливо, й мешкав міфічний Мінотавр. Палац мав водогін і каналізацію, був улаштований з незвичайною розкішшю. Отіни прикрашалися фресками, на яких критські художники зображували природу, сцени із життя мешканців палацу. Відкриту на острові цивілізацію, що виникла наприкінці III тис. до н.е., А. Еванс назвав Мінойською (за ім’ям легендарного царя Міноса).

Дізнатися про Ахейську цивілізацію допоміг німецький археолог Генріх Шліман, який у 1870 р. він розкопав і дослідив руїни давньої Трої на півострові Мала Азія (територія сучасної Туреччини). Серед найважливіших знахідок Шлімана - величезний скарб із золотих речей, який він вважав багатствами царя Трої - Пріама. Також Генріх Шліман дослідив міфічне місто Мікени. Палац царя Мікен захищали міцні мури, побудовані з величезних кам’яних блоків масою близько 6 тонн кожний. Головним входом до палацу слугували «Левові ворота», що символізували могутність Мікенської держави. Його центром була зала для свят і бенкетів. Навкруги неї розміщувалися кімнати, комори, коридори. Шліман знайшов та дослідив також царські гробниці, у яких містилися казкові багатства мікенських царів.

2. На який час припадають розквіт і занепад Ахейської цивілізації?

Починаючи з XVI ст. до н.е., на півдні Балканського півострова формується нова Ахейська цивілізація джерелом знань про яку для нас стали міфи й легенди давніх греків і яка існувала в ХУ-ХІІ ст. до н.е. З цього періоду почався розквів цієї держави. Вторгнення дорійців наприкінці II тис. до н.е. призвело до поступового занепаду і падіння Ахейської цивілізації.

3. Як ви пам’ятаєте, на Криті не було оборонних укріплень, а Мікени, Тіринф, Афіни мали міцні оборонні мури. Припустіть, чим це можна пояснити.

Археологічні джерела свідчать про могутність Криту і його панування на морі. Адже острів охороняв потужний військовий флот.Крім того, острів населювали мирні люди. Вони майже не воювали.

4. у чому подібність, а в чому відмінність у житті та заняттях населення Криту та Стародавнього Сходу.

Подібність у житті та заняттях населення Криту та Стародавнього Сходув утому, що обидва народу були добрими землеробами та садівниками, займалися скотарством. Близкість моря, дозволяла займатись риболовством, а також розвивати торговельні шляхи. Населення цих регионів славилосяся своїми ремісниками, які вміло обробляли дерево, камінь, бронзу, залізо, дорогоцінні метали, знали гончарний круг та ткацтво, володіли високою технікою будівництва.

Але були і відмінності. Так населенню Стародавнього Сходу, для того, щоб отримати добрі врожаї у землеробстві, потребувалось розчищати береги Нілу від чагарників, будувати канали, дамби, шадуфи з метою зрошення і осушення земель.

Особливість землеробського господарства Стародавнього Сходу - іригація - система зрошування (зрошувати - просочувати водою). Також у населення Стародавнього Сходу було більше можливостей для займання полюванням.

На Криті через несприятливі для хліборобства природні умови зернові культури були витіснені виноградом, оливками, овочами та фруктами. На полях же Стародавнього Сходу, більше вирощували зернових.

5. Чи можна назвати поеми Гомера історичними джерелами?

Вплив Гомера на світову культуру величезний. Він був авторитетом для античних філософів і залишається джерелом для вивчення світогляду древніх греків. За його текстами історики вивчають "гомерівську Грецію", тобто побут і звичаї, соціальну організацію і матеріальну культуру докласичної Еллади. Він надихав античних скульпторів (Фідія, Поліклета, Лісіппа та ін.) на створення образів, які служать каноном краси і досконалості людського тіла.

Але я вважаю, що поеми гомерівського епосу не являють собою ні історичний документ, ні виклад канонічних міфів. Мабуть, насамперед, є підстави назвати твори Гомера казково-пригодницькою і навіть родинно-побутовою поемою.