Прочитайте уривок із джерела та дайте відповіді на запитання. (Це місто) дуже багате на іноземні товари, бо нема шляху більш звичного, як давня, давно прокладена і добре відома дорога, що веде з чорноморського порту, міста Кафи, через ворота Таврики, на Таванську переправу на Дніпрі, а звідти степом у (це місто); цією дорогою відправляють з Азії, Персії, Індії, Аравії і Сирії на північ у Московію, Псков, Новгород, Швецію і Данію всі східні товари, а саме: коштовні камені, шовк і шовкові тканини, ладан, пахощі, шафран, перець й інші прянощі. Цією дорогою часто їдуть іноземні купці; вони створюють загони, іноді в тисячу осіб, які називають караванами, і супроводять обози, що складаються з численних навантажених возів і нав’ючених верблюдів. Раніше такі каравани платили значне мито… при переправі через Борисфен у Тавані; там і до цього часу збереглась у цілості кам’яна будівля зі склепіннями, яку і наші, і татари, і греки називають Вітовтовою банею, і розповідають, що в ній жив колись митник Великого князівства Литовського, що збирав мито…
У непоказних київських хатах зустрічається не тільки достаток, але навіть величезна кількість плодів, овочів, меду, м’яса, риби… Мені самому доводилося бачити шовк, який обходився дешевше, ніж льон у Вільні, і перець, дешевший за сіль.
1) Про яке місто йдеться у спогадах сучасника?
2) Яку роль воно відігравало в міжнародній торгівлі в ХV—ХVІ ст.?
3) Який «звичний шлях» пригадує автор?
4) Із якими країнами українські землі були пов’язані торговельними шляхами?
5) Чому для перевезення товарів купці об’єднувалися в каравани? Що їм загрожувало?
6) Як наведене джерело відображає розвиток торгівлі в місті?
2) - неверное утверждение
3) - неверное утверждение
4) - верное утверждение
5) - верное утвеждение
6) - верное утверждение
7) - неверное утверждение
8) - верное утвеждение
9) - неверное утверждение
10) - верное утверждение
11) - неверное утверждение
12) - верное утверждение
13) - верное утверждение
14) - неверное утверждение
15) - верное утверждение
16) - верное утверждение
17) - верное утвеждение
18) - верное утверждение
19) - неверное утверждение
20) - неверное утверждение
21) - неверное утверждение
22) - неверное утверждение
2) В храмах не готовили пищу для солдат; в акрополе была статуя Афины, в палестрах занимались юноши, а не девушки.
3) Среди философов часто встречались спортсмены, участвовавшие в Олимпийских играх, но все же это было не основное их занятие;
4) Гиппократ был известным врачом, таблицу умножения основал Пифагор, "Персов" написал Эсхил.
5) Ника - богиня удачи, а не счастья. Ей отрезали крылья, а не ноги, чтобы удача от них не улетела;
6) Этот храм посвящен Афине и Посейдону, а не Зевсу.
7) Обычно они длились, как раз таки, долго, и греки брали с собой еду. Бог виноделия - Дионис. А песнь посвящалась сатирам.
8) Женщины не выступали в театре, лишь мужчины. Хор не продает билеты, ясно-понятно, что это те, кто поют.
9) В театр ходили бедные.
10) Олимпийские игры устраивали в честь Зевса. Во время игр запрещалось насилие. Выиграть в Олимпиаде считалось очень почетным. Женщины изначально не участвовали в играх (хотя потом были созданы женские олимпийские игры). Пентатлон - это пятиборье, и там нет мяча.
11) Хлеб в Афинах не растили - растили оливки. И хлеб не в компетенции Зевса, он бог грома и молний.