Прочитайте уривок із сучасної енциклопедії «Українська мова» й дайте відповіді на за- питання.
«Слов’яноруська мова, що витіснила староукраїнську, була штучним витвором, що спи-
рався тільки на церковнослов’янську мову. Українські автори 18 ст., пишучи свої твори,
свідомо чи несвідомо хотіли влитися в загальноросійський культурний контекст. Навіть
більше – вони творили його, бо російська література з їхньою участю тільки-но починала
розвиватися. Г. Сковорода філософські твори писав російською мовою, свідомо звертаю-
чись час від часу до українізмів. Служачи культурним потребам українців, і слов’яноруська
мова, і мова Г. Сковороди витісняли з ужитку вже освячену двома століттями староукра-
їнську літературну мову. Таким чином, обидві літературні мови – слов’яноруська і росій-
ська – об’єктивно відігравали деструктивну роль щодо староукраїнської мови. Але, руйну-
ючи староукраїнську літературну мову і відкриваючи тим самим простір для поширення в
Україні російської літературної, ці штучні мови розчищали місце для творення нової укра-
їнської літературної мови – уже не на церковнослов’янській, а на суто народній основі».
● Що ви довідалися про історію літературних мов в Україні 18 ст.? ● На якій основі постала
слов’яноруська мова? Чому цю мову названо «штучним витвором»? ● Чому вона відіграва-
ла щодо староукраїнської літературної мови деструктивну роль? У чому полягала ця де-
струкція? ● Який зв’язок між слов’яноруською та процесами творення нової української літе-
ратурної мови на народній основі?
Постепенно в течение XVIII в. в верхах французского общества зрело понимание того, что старый порядок с его неразвитостью рыночных отношений, хаосом в системе управления, коррумпированной системой продажи государственных должностей, отсутствием четкого законодательства, запутанной системой налогообложения и архаичной системой сословных привилегий нужно реформировать. Кроме того, королевская власть теряла доверие в глазах духовенства, дворянства и буржуазии, среди которых утверждалась мысль, что власть короля является узурпацией по отношению к правам сословий и корпораций (точка зрения Монтескье) или по отношению к правам народа (точка зрения Руссо). Благодаря деятельности просветителей, из которых особенно важны физиократы и энциклопедисты, в умах образованной части французского общества произошёл переворот. Наконец, при Людовике XV и в ещё большей мере при Людовике XVI были начаты реформы в политической и экономической областях, которые неизбежно должны были привести к краху Старого порядка.